Гетьманування Юрія розпочалося в умовах наступу російських військ на
Переяслав. Сподіваючись,
що ім'я батька допоможе згладити внутрішні
конфлікти, старшина обирає гетьманом 18-річного
Юрія Хмельницького. Тут, у 1659 р., під тиском князя Трубецького був укладений
новий Переяславський договір із Росією,
що значно обмежував козацьку автономію, а саме: Трубецькой, що
повернувся на Україну з новим військом,
настояв на тому, щоб молодий гетьман прибув
до його табору для перегляду угоди між його
батьком і царем. Підкорившись цим вимогам,
Юрій допустився першої з довгої низки
політичних помилок. Переляканий силою
російського війська й погрозами
Трубецького, Юрій повірив підробленому
тексту Переяславської угоди 1654 р. і у 1659 р.
підписав новий і дуже невигідний варіант
документу. За Переяславським пактом 1659 р.
російські залоги розташовувалися не лише у
Києві, а й в усіх найбільших містах. Більше
того, козакам заборонялося вести війни і
вступати у зовнішні зносини без дозволу
царя. Не дозволялося їм також без схвалення
Москви обирати гетьманів, генеральну
старшину і полковників. Так, молодий Юрій
пішов на поступки, які ще п'ять років тому
його батько навіть не розглядав би. Для
Москви ж цей пакт став великим кроком
уперед в її постійних намаганнях міцніше
ухопитися за Україну.
Україна позбавлялася права без
дозволу царя переобирати гетьмана, виступати в похід, зноситися з
іншими країнами, призначати й звільняти полковників, карати без суду
старшин. Крім Києва, російські залоги розміщувалися у Переяславі,
Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані, а Київська митрополія мала
підпорядкуватись московському патріарху. 14
статей цього нового Переяславського договору не тільки значно обмежували українську державність, але й також фальсифікували
переяславсько-московський договір 1654 р. Б.Хмельницького. Посилення
московських впливів на Лівобережжі викликало сильну протидію серед
частини правобережних полковників і старшини. До того ж, у 1660 р.
наступ на Україну розпочала Польща у союзі з татарами. Під Любарем і
Чудновим на Волині (теп. Житомирська обл.) поляки оточили московські
війська В.Шереметьєва разом із лівобережними козацькими полками
Т.Цицюри. Коли царські війська
потрапили в оточення до поляків під
Чудновом на Волині, Юрій зі старшиною не
поспішали допомагати їм. Натомість молодий
гетьман вступив у переговори з поляками, й
коли росіяни зазнали нової страшної
поразки під Чудновом, Юрій погодився на
повернення України до складу Речі
Посполитої. В цей момент і без того хаотична
ситуація ускладнилася ще більше. На
Правобережжі, де отаборилися Хмельницький
з поляками, влада гетьмана лишалася
незмінною, проте на Лівобережжі, що
перебувало під контролем царя, козаки
виступили проти Хмельницького, обравши
наказним гетьманом Якова Сомка. Окупована
польськими та російськими військами,
розірвана на шматки соціальними
конфліктами й чварами між політичними
фракціями, Козацька Україна розділилася на
дві окремі частини, кожна на чолі з власним
гетьманом. Доба Руїни сягнула тепер свого
апогею.
За таких обставин Ю.Хмельницький підписав із поляками Слободищенський або Чуднівський трактат 1660 р., що повторював умови Гадяцького договору, але без статті про Руське князівство. Тим
самим вирішувалась доля оточеного московського війська, яке змушене
було капітулювати.
У січні 1663 р.
пригнічений власною неспроможністю
опанувати становище, що швидко
погіршувалося, Хмельницький складає
гетьманську булаву і йде в монастир під ім’ям
Гедеон, Юрій постригся у київські ченці.
Влада
його наступника Павла Тетері обмежувалася
лише Правобережжям.
Однак, як і Виговському, Ю.Хмельницькому не вдалося
об’єднати навколо себе українське суспільство.
розміщувалися у Переяславі,
Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані, а Київська митрополія мала
підпорядкуватись московському патріарху.