КОНОНОВИЧ САВА (1637р.)
(кінець 16 ст. — у жовтні 1637) — гетьман
Війська Запорозького в червні-жовтні 1637. Походив з сіверського боярства
(з м. Любеч; нині селище міського типу Ріпкинського району Чернігівської області), за
ін.шими даними, прибув в Україну з Московської держави (Росія). Брав участь у
військ. походах запорожців 1620—30 рр. У 1-й половині 1630-х рр. був
переяславським полковником Реєстрових козаків, мав у Переяславі (нині
м. Переяслав-Хмельницький) маєтності, зокрема кам’яні будинки. На
козацькій раді на р. Росава (притока Росі, басейну Дніпра) в січні 1637 (на
початку Павлюка повстання 1637) частина козацької старшини, невдоволена
пасивністю гетьмана В.Томиленка, скинула останнього з уряду і обрала
гетьманом Кононовича, пізніше його було затверджено на цій посаді
представниками уряду Речі Посполитої (гетьманом великим коронним
С.Конецпольським та чернігівським підкоморієм А.Кисілем). Після обрання
гетьманом Кононович забрав у с. Трахтемирів (нині село Канівського р-ну
Черкаської області) клейноди козацькі, почав придушувати повстання на
Переяславщині. У відповідь П.Бут (Павлюк) захопив Переяслав, арештував
Кононовича, генерального писаря Онушкевича та кількох інших старшин. Дещо
пізніше усіх їх було розстріляно в с. Боровиця (нині село Чигиринського
р-ну Черкас. обл.).
Деякі дослідники припускають, що родичем Кононовича був любецький сотник (1650—60-х рр.) Сава Кононович Унучко-Посудевський.
|