Український і російський
мистецтвознавець, художник, колекціонер.
Народився Яремич Степан
Петрович 3 серпня 1869 року в селі Галайки Тетіївського району Київської області.
Його батько був єдиною грамотною людиною в селі й
навчив сина читати.
Степан з дитячих років був захоплений незрозумілою
пристрастю до малювання.
У 1882-1888рр. навчався в Лаврській позолотній
Іконописній майстерні.
В 1887-1894рр. - у Київській живописній школі
М.І.Мурашка, а також у М.Ге.
Під керівництвом М.Врубеля розписував
Володимирський собор у Києві.
З 1900 року жив у Петербурзі. За радянських часів
брав активну участь у музейній справі.
1918р. працював головним
охоронцем, завідуючим відділом гравюри, завідуючим реставраційним відділом Ермітажу
в Ленінграді. Написав дослідження про творчість російських художників:
М.Врубеля, В.Сєрова, П.Чистякова, М.Ге.
Серед живописних творів
С.П.Яремича відомі: «Княжа гора під Києвом», «Вид на Дніпро», «Українська дівчина»,
«Поле».
Яремич С.П. автор статей про українське мистецтво
(«Пам'ятники мистецтва ХУІ-ХУП ст. в
Києво-Печерській Лаврі» 1900; «Андріївська церква в Києві» 1903: в журналі «Киевская
старовина» Київ 1900 та ін.
Про життя С.Яремича
створений документальний нарис «Самородок із Галайок», автор якого І.И.Видрін, відповідальний
секретар редакції газети «Лужская правда» (м.Луга Ленінградської області).
В секції рукописів
Російського музею в архіві Ермітажу Видрін дізнався про історію колекціонування
С.Яремича. Поїхавши в Париж для вивчення живопису С.Яремич захопився пошуками і
збором малюнків старих майстрів італійської, французької, голландської і
німецької шкіл.
Ця унікальна колекція
малюнків зразу ж прикувала увагу художників, зокрема, Д.Митрохіна, який, вивчаючи їх
знайшов свій стиль в художній творчості.
Після Жовтня С.Яремич
основне своє зібрання частинами передав у Ермітаж. А після його смерті - надійшла і
решта малюнків - їх виявилося 12 тисяч.
Помер С.П.Яремич 14 вересня 1939 року в
Ленінграді.
