БУБЛИК БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ

1936–1999 р.р.

Кібернетик. Доктор фізико-математичних наук. Професор. Член-кореспондент НАНУ

Борис Миколайович народився 25 січня 1936 року в селі Клюки Тетіївського району Київської області.

Закінчив в 1953 році механіко–математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1961 року працював в Київському університеті доцентом кафедри математики й математичної фізики (1966-1969рр.), завідуючий кафедрою моделювання складних систем факультету кібернетики (1969-1999), декан спеціального факультету перепідготовки у галузі кібернетики (1972-1975), декан факультету кібернетики (1977-1984рр).

У 1962 р. захистив кандидатську дисертацію «Коливання пластин та пологих оболонок підкріплених ребрами жорсткості» (науковий керівник член-кор. НАНУ Положій Г.М.). Трудову діяльність розпочав того ж року, працюючи викладачем на кафедрі математики та математичної фізики радіофізичного факультету. У 1963–64 р.р. викладав у Монгольському державному університеті. У 1966 року одержав звання доцента.

Після заснування в 1969 р. факультету кібернетики очолив нову кафедру моделювання складних систем. У 1971 році захистив докторську дисертацію «Чисельні методи розв'язування задач теорії коливань пластин та оболонок». Від 1979 р. був членом–кореспондентом АН України. На радіофізичному факультеті читав нормативний курс Методи математичної фізики. Область наукових інтересів — чисельно–аналітичні методи дослідження спектральних задач для рівнянь математичної фізики, теорії пружності, теорії пластин і оболонок.

Започаткував та обґрунтував чисельно-аналітичний метод розв'язання спектральних задач математики, фізики, механіки, теорії пружності. Прикладні дослідження пов'язані з моделюванням просторового руху літаючих апаратів, локацією підводних об'єктів, оптимізацією динаміки елементарних часток, проблемами математичного моделювання природоохоронних процесів. Засновані   наукові школи математичного та оптимального керування.

Державні нагороди СРСР. «За заслуги 3-го ступеня» (1999р).

Основні одержані наукові результати:

- започаткував та обґрунтував чисельно–аналітичний метод розв'язання спектральних задач математичної фізики, механіки, теорії пружності.

- розробив методи розв'язання актуальних задач прикладної математики, зокрема, задач про коливання та стійкість пружних пластин і оболонок, підкріплених ребрами жорсткості, полігонального периметру, оболонок з рідиною, багатошарових пластин та оболонок.

Загалом опублікував більше 112 наукових праць, серед яких монографії:

- Бублик Б.М. Численное решение динамических задач теории пластин и оболочек, -К.,1976;

-  Бублик Б.М. Методы и алгоритмы решения задач оптимизации -К, 1983.

- Бублик Б.М. Структурно-параметрическая оптимизация и устойчивость динамики пучков" -К.,1985.