З історії села Кошів - Все про Кошів та Погреби - Історія Тимошні - Каталог статей - Tetiy
Воскресенье
04.12.2016
13:15
Категорії розділу
Все про Тетіїв та тетіївщину [21]
Все про Бурківці [5]
Все про Високе [2]
Все про Галайки та Софіполь [2]
Все про Голодьки [2]
Все про Горошків [2]
Все про Денихівку [5]
Все про Дзвеняче [2]
Все про Дібрівку Дородку та Дубину [1]
Все про Кашперівку [3]
Все про Клюки [3]
Все про Кошів та Погреби [4]
Все про Михайлівку [1]
Все про Ненадиху [2]
Все про Пятигори та Одайполе [4]
Все про Росішки [2]
Все про Скибинці [3]
Все про Стадницю [2]
Все про Степове [2]
Все про Тайницю [1]
Все про Теліженці [3]
Все про Хмелівку [1]
Все про Черепин, Черепинку та Григорівку [1]
Форма входу
Новости загрузка новостей...
Тетиев
rp5.ua
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 261
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Мини-чат
200

Tetiy

Каталог статей

Главная » Статьи » Історія Тимошні » Все про Кошів та Погреби

З історії села Кошів

                   Давно стоїть   старий Кошів

                   Над Россю голубою

                   Де верболіз густий поріс,

                   Високою травою

                   Тополя в золоті над шляхом

                   Дрімають стомлені поля

                   Лоскоче ніздрі подорожнім

                   Тривожним запахом рілля

Село  Кошів  розташоване на річці Рось, за 18 км., від  районного центру м. Тетіїв, та за 12 км., від залізничної  станції Кашперівка.

В селі до наших днів збереглося кілька курганів та залишки військового табору часів Київської Русі. Звідси й назва «Кош» - татарською мовою означає стан, табір. Відповідно наявним документам село відоме з 1629 року.

Село Кошів межує на заході з Борщагівкою, Погребищенського району, Вінницької області, на півночі з селом Мармуліївка, Володарського району, на сході з селом Погреби , а на півдні з селом Бурківці Тетіївського району.

В східній та західній частині села збереглися земляні кургани, на одному з них знаходиться пам’ятник. На даному місці у 1703 році було страчено Іскру та Кочубея. У липні 1908 року на честь 200 річчя з дня їх страти було встановлено гранітний обеліск.

На надгробній плиті у Києво-Печерській лаврі  де поховані Іскра та Кочубей значиться:

«Року 1708 июля 15 дня посечена среди обозу войскового на Борщаговка и Кошевом благородный Василий Кочубей и Иван Искра, полковник Полтавский.»

Образ Кочубея змалював О.С.Пушкін у поемі «Полтава».

Землі села Кошів у ХVI ст.. належали польським магнатам Острозьким. Життя селян було дуже важким, панщину на той час відробляли по 4-5 днів на тиждень. Після ліквідації кріпосного права у 1861 році, становище селян не змінилося. Селяни організовували повстання, тікали у Херсонську губернію на заробітки.

У 1900 році в селі Кошів нараховувалося 220 дворів, 1867 жителів, 1822 десятини землі, з яких поміщику належало 868 десятин. Церкві належало 38 десятин, селянам 916. В цілому село належало генерал-майору Трепову Ф.Ф.

У 1905 році земля переходить у руки віце-адмірала Литвинова. Орендатором земель був Яблонський а керуючим Турчинський. Вони звільнили безпідставно 4 строкових робітники. В знак протесту виник страйк. Організатори страйку були Марко Юхимович Бондар, Сергій Матвійович Ратушний, Г.К. Захарченко. Страйк був жорстоко придушений, а звільнені робітники були поновлені на роботі.

Приблизно у 1905-1907 роках у селі було завешено будівництво церкви. Першим настоятелем церкви був Р.Д. Балушок. Довгий час за радянської влади приміщення церкви використовувалося як складське. Після проведеної реставрації ікон (іконописець Балушок Яків Денисович), та приміщення церкви, з 1993 року у храмі по сьогоднішній день проводяться богослужіння.

Освіта у Кошеві почала розвиватися з 1918 року. Це була двох класно церковно-приходська школа. Кількість учнів не перевищувала 20 осіб. За переказами старожилів школа розміщувалася у будинку який належав графині Броніцькій. З 1925 року двохкласну школу було переведено у школу 1-4 класів, а у 1937 році було організовано семирічну школу.

У травні 1929 року в селі Кошів було організовано колгосп ім.. Манільського. Першим керівником господарства був Дорошенко Йосип Андрійович.

Даних щодо кількості загиблих у період голодомору 1932-1933 років не збереглося.

17 вересня 1941 року село Кошів було окуповане німецько-фашистськими загарбниками, а 31 грудня 1943 року звільнене від окупації. На полях боїв у період Великої Вітчизняної Війни загинуло 85 осіб.

Жителю села Бондару Антону Пилиповичу було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу з врученням йому зірки героя. Крім цього Бондар А.П. був нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки, а також рядом інших медалей. Всього у селі було нагороджено орденами та медалями 45 осіб.

Учасниками бойових дій у Республіці Афганістан були такі мешканці села:

Грабовенко Сергій Іванович

Поліщук Сергій Андрійович

Москаленко Олег Анатолійович

Осочинський В’ячеслав Андрійович

Дуріцький Володимир Іванович

Дем’янчук Віктор Іванович

Захарченко Микола Йосипович.

На даний час на території села функціонують: школа, ФАП, дитячий садок, будинок культури, церква, сільська рада, сільськогосподарське підприємство ТАК «Агро», відділення зв’язку.

Кошівській сільській раді підпорядковано два населених пункти:

-         село Кошів (286 дворів, 630 – осіб населення);

-         село Погреби (175 дворів, 238 – осіб населення).

Головою села на даний час обрано Рублівського Олександра Всеволодовича.

 

 

   

 

Категория: Все про Кошів та Погреби | Добавил: SovaVest (09.11.2009)
Просмотров: 1796 | Рейтинг: 3.4/5
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]