З історії освіти у Пятигорах та Одайполі (Ч. 1) - Все про Пятигори та Одайполе - Історія Тимошні - Каталог статей - Tetiy
Воскресенье
04.12.2016
13:12
Категорії розділу
Все про Тетіїв та тетіївщину [21]
Все про Бурківці [5]
Все про Високе [2]
Все про Галайки та Софіполь [2]
Все про Голодьки [2]
Все про Горошків [2]
Все про Денихівку [5]
Все про Дзвеняче [2]
Все про Дібрівку Дородку та Дубину [1]
Все про Кашперівку [3]
Все про Клюки [3]
Все про Кошів та Погреби [4]
Все про Михайлівку [1]
Все про Ненадиху [2]
Все про Пятигори та Одайполе [4]
Все про Росішки [2]
Все про Скибинці [3]
Все про Стадницю [2]
Все про Степове [2]
Все про Тайницю [1]
Все про Теліженці [3]
Все про Хмелівку [1]
Все про Черепин, Черепинку та Григорівку [1]
Форма входу
Новости загрузка новостей...
Тетиев
rp5.ua
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 261
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Мини-чат
200

Tetiy

Каталог статей

Главная » Статьи » Історія Тимошні » Все про Пятигори та Одайполе

З історії освіти у Пятигорах та Одайполі (Ч. 1)

В сучасну епоху обидва вищеназвані населені пункти мають статус сіл. В XIX ст. П'ятигори були містечком, а Одайпіль— навіть не селом, а приселком (в російських документах— "деревней"). Крім того, П'ятигори та Одайпіль історично об'єднувалися в одну Свято-Успенську парафію, осередок якої перебував у містечку П'ятигорах. (Окрасою даного населеного пункту і зараз є Успенський храм). Оскільки парафія була єдиною, то спільною була і церковнопарафіяльна школа. Вона з'явилася у П'ятигорах в 1860 р. стараннями настоятеля п'ятигірської Успенської церкви священика о. Олександра Миколайовича Пленецького представника стародавньої місцевої династії, який служив у містечковій церкві рівно 30 років —з 1831 по 1861 роки.

Проте, засновник школи завідував відкритим ним навчальним закладом лише один рік в 1861 р. він помер і місце настоятеля даної парафії та наставника парафіяльної школи зайняв новий священик — о. Іоанн Олексійович Крутній. Однак, навіть за його наставництва документи ще довго згадували фундатора церковнопарафіяльної школи містечка П'ятигір. Наприклад, в клірових відомостях за 1864 р., коли школою відав вже о. Іоанн читаємо наступний історичний для школи запис:

"В сем приходе єсть церковноприходское училище, заведенное покойным священником Александром Пленецким в 1860 году. В настоящее время в ней обучается 50 мальчиков и 10 девочек. Обучением занимается крестьянин Кондратий Петрик под ближайшим надзором священника". Крім того, відомо, що в місцевій церковнопарафіяльній школі навчав дітей ще й дяк Андрій Родзаєвський, котрий мав шестеро дітей і, як запевняють відомості, "жив скромно".

За наставництва о. Іоанна Крутнія школа не лише обзавелася штатом вчителів, але й окремим будинком для навчання дітей його спорудили прихожани під керівництвом свого настоятеля. Крім того, було організовано збори мешканців містечка, на яких вони постановили щороку надавати школі по 80 крб. на поточні витрати. Станом на 1870 р. в парафіяльному навчальному закладі налічувалося вже 40 першокласників та 20 першокласниць.

У 1875 р. наставником Успенської парафії та приходської школи став протоієрей о. Миколай Федорович Буйницький, котрий служив у П'ятигорах до встановлення радянської влади— тобто, щонайменше чотири десятиліття. Протягом свого довгочасного наставництва о. Миколай неодноразово відзначався представниками церковної влади, Від імені київських митрополитів різного часу йому в якості нагороди за пастирську та освітню діяльність в П'ятигорах вручали набедреник, скуфію та камілавку. На початку XX ст. про старанного пастиря повідомили до Санкт-Петербурга і о. Миколая в 1912 р. було відзначено золотим нагрудним хрестом від імені Священного Синоду Російської Православної Церкви, а в 1913 р. розкішно виданою "Біблією" від імені того ж органу церковної влади. Вельми почесним був і протоієрейський сан о. Миколая в ті часи в провінційних пастирів він зустрічався вельми нечасто. Високо оцінила заслуги священика і держава священик був кавалером двох орденів— св. Анни ІІІ та II ступенів. За наставництва о. Миколая школа містечка П'ятигір сягнула вершини свого розквіту.

Насамперед, зросло матеріальне утримання школи в 1880 р. воно сягало 200 крб. це при тому, що чимало шкіл регіону не мали і чверті таких надходжень. Станом на цей же 1880 р. в школі налічувалося 50 хлопчиків та 8 дівчаток». З учнів було створено церковний хор, котрий співав під час богослужіння.

Категория: Все про Пятигори та Одайполе | Добавил: SovaVest (11.09.2009)
Просмотров: 604 | Рейтинг: 3.5/2
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]