З історії освіти у Скибинцях - Все про Скибинці - Історія Тимошні - Каталог статей - Tetiy
Суббота
10.12.2016
00:14
Категорії розділу
Все про Тетіїв та тетіївщину [21]
Все про Бурківці [5]
Все про Високе [2]
Все про Галайки та Софіполь [2]
Все про Голодьки [2]
Все про Горошків [2]
Все про Денихівку [5]
Все про Дзвеняче [2]
Все про Дібрівку Дородку та Дубину [1]
Все про Кашперівку [3]
Все про Клюки [3]
Все про Кошів та Погреби [4]
Все про Михайлівку [1]
Все про Ненадиху [2]
Все про Пятигори та Одайполе [4]
Все про Росішки [2]
Все про Скибинці [3]
Все про Стадницю [2]
Все про Степове [2]
Все про Тайницю [1]
Все про Теліженці [3]
Все про Хмелівку [1]
Все про Черепин, Черепинку та Григорівку [1]
Форма входу
Новости загрузка новостей...
Тетиев
rp5.ua
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 261
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Мини-чат
200

Tetiy

Каталог статей

Главная » Статьи » Історія Тимошні » Все про Скибинці

З історії освіти у Скибинцях

Окрасою Скибинців ще й зараз є кам'яна Покровська церква, споруджена місцевим поміщиком Леонардом Мадейським на початку XIX ст. В досліджуваний період вона була важливим духовним та освітнім центром мешканців даного села. Зокрема, саме при ній протягом майже шести десятиліть функціонувала церковнопарафіяльна школа, в якій за час її існування здобули освіту сотні дітей. При цьому школа за числом учнів була однією з найбільших на території нинішнього Тетіївського району.

Постала дана школа в 1861 р. стараннями настоятеля Покровської парафії священика о. Павла Шереміцинського. Фундатор школи с. Скибинців був досвідченим священиком і служив у місцевому приході третину століття — з 1848 по 1883 роки. Чималим був і його особистий досвід у вихованні та навчанні підростаючого покоління — пастир був батьком одинадцяти дітей. Чимала частина його нащадків, здобувши початкову освіту в батьківській парафіяльній школі, продовжила її в інших навчальних закладах і опанувала відповідні професії.

Школа, заснована о. Павлом Шереміцинським, перші роки свого існування не мала окремого приміщення і перебувала в "одном доме с волостью"— тобто, орендувала кімнату у приміщенні волосного правління. Непристосованість даної споруди для шкільних занять призводила до того, що число учнів в школі спочатку була невеликою — станом на 1863 р. в ній навчалося лише 20 хлопчиків та 2 дівчинки. Далі миряни під керівництвом священика о. Павла Шереміцинського на сільських зборах прийняли постанову про забезпечення школи в матеріальному плані. Зокрема, було постановлено збирати "от крестьян по приговору с каждой рабочей души по 10 копеек и за каждого учащегося по 1 рублю серебром". Крім того, прихожани незабаром спорудили для навчання своїх дітей і окреме шкільне приміщення— це при тому, що в цей час сотні шкіл Київщини перебували в оселях духовенства. Відповідно, зросла і кількість школярів— станом на 1870р. в школі навчалося 30 першокласників та 10 першокласниць. Зростала їхня кількість і в подальшому.

З 1883 р. парафіяльною школою с. Скибинців став завідувати інший наставник— о. Олександр Іоаннович Барилович. Він прибув до місцевої Покровської парафії вже досвідченим пастирем, маючи ряд нагород за пастирську та педагогічну діяльність в інших селах Київщини. За його наставництва школа також стрімко розвивалася. "Ученики школы грамоты, а равно и вышедшие из нее, читают и поют довольно исправно при богослужении" — так описував священик наслідки поширення грамоти та їх позитивний вплив на церковне життя. Зростала і кількість школярів. Наприклад, станом на 1900 р. під керівництвом о. Олександра навчалося 62 хлопчики та 4 дівчинки. А в 1906 р. їх було вже відповідно 60 та 10— і всі вони були першокласниками. За успішне керівництво церковним та шкільним життям у Скибинцях священик та педагог був нагороджений камілавкою від імені київського митрополита та золотим нагрудним хрестом від імені Священного Синоду Російської Православної Церкви.

Наступним наставником Покровської церкви та церковноприходської школи був о. Олександр Іоаннович Синьковський. Він до прийняття сану певний час працював шкільним вчителем на Черкащині і набутий досвід педагогічної роботи успішно реалізовував у школі с. Скибинців. Сюди він прибув у 1906 р. і керував місцевою школою до 1914 р. Епоха його наставництва стала часом розквіту місцевого навчального закладу. Учні перестали поміщатися в старому шкільному будинку і стали збиратися на навчання до сільської управи. Станом на 1910 р. в школі навчалося 72 першокласники та 13 першокласниць. У подальшому ж школа с. Скибинців стала однією з найбільших на Тетіївщині. На початку І світової війни в ній навчалося вже 104 хлопчики та 29 дівчаток. Священик о. Олександр Синьковський за успіхи в своїй різноплановій діяльності був відзначений скуфією.

В 1914 р. до села прибув останній наставник місцевої парафії— о. Василій Федорович Соча, котрий був вихідцем з Васильківських міщан. Він також мав педагогічний досвід, оскільки свій трудовий шлях починав вчителем на рідній для нього Васильківщині. І лише після закінчення Житомирської школи пастирства імені о. Іоанна Кронштадтського він став священиком та настоятелем парафії в Скибинцях. Але війна та наступні трагічні події не дали йому можливості реалізувати свій педагогічний досвід у школі с. Скибинців, де навчалося майже півтори сотні першокласників. Втім, пастир і педагог встиг реформувати школу в трьохкомплектну.

Категория: Все про Скибинці | Добавил: SovaVest (11.09.2009)
Просмотров: 530 | Рейтинг: 2.0/1
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]