Село Скибинці Тетіївського району Київської області знаходиться на   межі Тетіївського та Володарського районів, на правому березі річки Роська за кілька кілометрів від того місця, де вона впадає у річку Рось. Площа населеного пункту 2477,3 га. Населення 705 чоловік, дворів 370.

За переказами село Скибинці засноване у XIV ст.. козацьким сотником Скибою в мальовничому куточку природи на правому березі річки Роськи в 8-ми верстах від Тетієва. Воно розкинулось по ярах і горбах, що відходять від долини Роськи на південний схід у межах двох кілометрів, де Роська впадає у річку Рось.

З півдня та півночі село оточене лісами. А на південному заході його, протікає річка Роська.

У той час, коли сотник Скиба поселився на території майбутнього села, тут стояв віковий дубовий ліс. Кріпосні селяни козака Скиби корчували ліс та розширювали поля, випасали коней сотника, займались рибальством і хліборобством.

Множилися сім'ї селян, розростався хутір. Над ним від Росі на північ зеленою скибою маячів ліс. Минув час, і хутір перетворився на село на пагорбку, трохи вище ставка селяни спорудили невеличку дерев'яну церкву покриту солом'яним дахом, яка мала 30 дворів прихожан, а поряд з нею школу. Нижче по течії річки Роськи, за ставком стояла корчма, бакалійна крамниця і розправа, тобто приміщення місцевої влади старости із соцькими та десяцькими тут чинили розправу над селянами.

У 1594-1596 роках село Скибинці, як і навколишні села, було охоплене повстанням під проводом Северина Наливайка. Але воно зазнало поразки від польського війська, очолюваного Станіславом Жолкевичем.

У період визвольної боротьби українського народу проти польського гніту (1648-1654 рр.), яку очолив Богдан Хмельницький, селяни Скибинець також боролися з ворогами. Військо Богдана Хмельницького проходило через село Скибинці. Тут він зупинявся, мав свій спостережний пункт на високому горбі, що височить у південно-східній частині села.

Як свідчать перекази, сотник Скиба продав свої володіння польському магнатові Леонарду Мадейському, якому крім Скибинець в Таращанському повіті належали села: Зрайки, Жидовчик і Тайниця, в Бердичівському: Овечане і Навал-Гребля , Всього 2476 ревізьких душ і до 14326 десятин землі. В самих Скибинцях землі 1878 десятин, жителів 1105, в тому числі розкольників і римських католиків 38, і євреїв 4. У 1800 році Скибинці, Жидовчик і Зрайки були куплені батьком Леонарда Мадейського, Людовіком Порай-Мадейським. Такі дані наведені у «Сказания о населённых местностях Киевскої губернии» від 1864 року.

Пан Мадейський  віддав село Скибинці у придане своїй дочці, яка вийшла заміж за пана Володимира Раковського.

Станом на 1 січня 1900 року у селі було 400 дворів, населення - 2074 чоловіки, землі - 2290 десятин (з них поміщицької - 1267 десятин, церковної 36 десятин, селянської - близько 990 десятин). Отже, на селянський двір припадало менше трьох десятин. Селяни жили бідно.

Поміщицька сім'я володіла 1267 десятинами землі, Мадейські та Раковські мали три заводи: цегельний, цукровий та вино-куренний. Всі вони були у Скибинцях. Також у селі було три млини.

14 жовтня 1825 року на свято Покрови було відкрито кам’яну церкву з такою ж дзвіницею, побудовану тодішнім поміщиком, яка стала називатися Покровською. У селі діяла церковно-приходська школа. Після   Жовтневої   соціалістичної   революції    в    селі    проголошено Радянську владу. Активними борцями за неї були селяни: Мельник Григор, Мельник Нестор Андрійович, Бондар Панас, Вініченко Григор.

Поміщицьку та  церковну землі поділили між селянами. Першим головою ревкому був обраний Мельник Петро Григорович.

У період НЕПу (1922 р.) в селі було створене машинне товариство, яким керував Андрон Миколайович Циба. Товариство мало двигун молотарку і трактор «Фордзон». Був свій банк, запаси насіння різних культур. Перший тракторист товариства - Бондар Іван Тарасович. Машинне господарство допомагало селянам грішми, насінням, у збиранні урожаю. Також обмолочували урожай з 50 га, що належали товариству.

У 1920 році Рудківським Саком, Цибою Л.М., Франчуком О.Л. було організовано і відкрито кооперацію.

18 грудня 1928 року активісти села, Бабюк Антон П. - голова сільради, Лавренчук Г.С. - завідувач школою, Горбатюк Іван, організували населення на загальні збори, на яких було створено колгосп «Більшовик». Першим головою колгоспу було обрано представника райкому партії Іванюту Василя Карповича. До складу правління увійшли Іванюта В.К., Циба Андрои М., Бондар Григор Маркович, Кукса Іван, Микитенко Зінька, Сніцарук Кирило Григорович.

На час заснування колгосп «Більшовик» мав 1603 га землі, 306 працездатних осіб. Було також 198 коней, 4 корови, 18 свиней і трактор.

У 1934 році колгосп «Більшовик» поділено надвоє. Оскільки утворився ще один колгосп ім.Ворошилова. Землі у ньому було 1075 га, 85 коней 19 голів свиней, тракторів не було. Працездатних осіб - 298 чоловік. Першим головою колгоспу ім. Ворошилова обрано Губана Йосипа, першими бригадирами - Шпіг Ф., Горбатюк Сидора, Гринька Василя,

Станом на 1.01.1941 року в колгоспі «Більшовик» було 66 коней, 4 трактори, комбайн, автомашина ГАЗ-АА («півторатонка»). Економічний баланс господарства складав 280000 крб.

У серпні 1941 року в село вдерлись німецько-фашистські загарбники, які забирали все, що було у людей і в колгоспах. Село було окуповане німцями по січень 1944 року. До приходу радянських військ (240 мото-мехдивізії генерала Уманського, 155 дивізії полковника Іванишина, чехословацької бригади Людвіга Свободи).

На боротьбу з ворогом із села мобілізовано 330 чоловік. Після війни повернулось у село 228 чоловік. З них 14 інвалідів, 132 поранених.

Під час окупації у Скибинцях діяла група патріотів на чолі із Бурлачуком Адамом Мусійовичем , які боролися із німецькими загарбниками. Група мала зв'язки із підпільними організаціями Тетієва і партизанським загоном Кулагіна. Зрадники видали Бурлачка А.М., його розстріляли у Білій Церкві. За зв'язок із партизанами були також розстріляні Лимаренко Петро та Гордіюк Павло.

Після війни всім людям було дуже важко жити. Обробляли землю жінки та підлітки бо чоловіків не було. Значну кількість робіт виконували вручну. Для обробітку землі використовували здебільшого селянських корів, адже коней в колгоспах було зовсім мало. На два господарства був лише один трактор.

Врожаї були низькі. Зернові давали 7-12 ц. з 1 га, цукрові буряки - 100-130 ц. з 1 га. А тому грошові прибутки у колгоспах були дуже низькі. Люди на трудодні грошей не одержували Існувала натуроплата ( 100-120 грамів зерна на трудодень).

Однак люди працювали сумлінно. Особливо відзначились у праці ті, хто вирощував цукрові буряки: Сич Явдоким, Криворук Максим, Сніцарук Ганна, Бурлачук Катерина. Урожай збирали 130-200 ц. Кращим трактористом на той час був Порадній Мусій.

У вересні 1950 року колгоспи «Більшовик» та ім..Ворошилова об'єдналися в один колгосп «Більшовик», головою якого було обрано Софійчука Григора Софроновича.

Поступово зміцнювалась економіка господарства. Підвищились ціни на сільськогосподарську продукцію, на тваринницьких фермах введено додаткову сплату праці, стали збирати кращі врожаї, підвищилась продуктивність праці.

У 1955 році колгоспом став керувати 50-тисячник, випускник Київського державного університету юридичного факультету Столярчук Данило Григорович. З'явились легкові машини в кращих механізаторів колгоспу Патика Павла Васильовича, Бойка Михайла. Люди ставали жити заможніше. В селі побудували понад І50 нових цегляних будинків. У колгоспі побудовано десятки тваринницьких приміщень, тракторний парк, свиноферму на 1200 голів.

За кошти колгоспу (356000 крб.) у 1962-1965 рр. у Скибинцях побудовано типову двоповерхову середню школу на 400 місць, яка була відкрита для навчання 30 серпня 1965 року.

У 1966 році введено в дію будинок культури на 500 місць, медпункт, аптеку, магазин на два відділення.

У кінці 60-х років у селі відкрилась ощадкаса і поштове відділення, де з самого початку і до виходу на пенсію працював усіма шанований Антон Григорович Бурлачук.

Сьомого листопада 1962 року толова сільради Марченко Єфрем Якович і голова колгоспу Столярчук Данило Григорович відкривали пам'ятник Слави полеглим воїнам-односельцям на сільському цвинтарі.

З підвищенням врожайності в рільництві. Підвищенням продуктивності пращ в тваринництві значно зросли грошові прибутки в колгоспі і в населення. Якщо у 1953 році грошові прибутки складали 39430 крб., то в 1956 році - 226736 крб. За цей період у селі побудовано  105  нових цегляних хат під твердим покриттям, крім всіх інших вище згаданих будов.

На той час значно зріс автотракторний парк. Тракторів було -10, комбайнів-5, автомашин - 8, одна «Волга», одна пожежна машина.

Школа стала середньою, у ній навчалось більше 300 учнів. Учителів було 22 чоловіки, з них 18 осіб з вищою освітою і 4 із середньою спеціальною педагогічною освітою. Директором школи з 1960 року і до 1987 року був Рябцун Роман Тихонович.

Село радіофіковане  Працювало 2 бібліотеки з великим фондом книжок ( понад 7000), а читачів нараховувалось більше 900 чоловік.

За високі показники у вирощуванні зернових і технічних культур, у виробництві продукції тваринництва колгосп «Більшовик» в 1960 році був учасником всесоюзної виставки передового досвіду у Москві. В той період у колгоспі працювали: голова колгоспу Столярчук Д.Г., головний агроном Шуляк М.К., зоотехнік Білокриницька М.Т.

З року в рік село розвивалось і багатіло.

У 1973 році Столярчука Д.Г призначили головою Тетіївського райвиконкому, а керівником колгоспу обрали Васьківського Володимира Івановича.

 У 1979 році райком та райвиконком вирішили об'єднати колгосп «Більшовик» із Черепинським колгоспом ім.Петровського. Справи у Ск'ибинецькому відділку колгоспу ім.Петровського стали гіршати. Голова колгоспу ім.Петровського, Ободзинський Микола Мефодійович дбав за розвиток села Черепин, а Скибинцям приділялось мало уваги. Стали падати надої, зменшуватись врожаї. Жителі с.Скибинці стали звертатись до вищих інстанцій з проханням від'єднати господарство Скибинецького відділка.

1 серпня 1986 року в Скибинецькому будинку культури на загальних зборах було зачитано рішення Тетіївського райкому партії та райвиконкому про відокремлення колгоспу «Більшовик» від Черепинського колгоспу ім..Петровського.

Скибинецький колгосп «Більшовик» став самостійним. Головою колгоспу було обрано Швалюка Миколу Пилиповича.

Штат головних спеціалістів було підібрано вдало. Голова колгоспу подбав про поповнення господарства машинно-тракторною технікою для землеробства і тваринництва.   З   великим   ентузіазмом   і   завзяттям   почали   працювати   всі колгоспники, спеціалісти. Вже у 1987 році зернових зібрали по 37,9 ц.га, а цукрових буряків - по 380 ц.

9 травня 1988 року на честь 43 річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні у Скибинцях, біля будинку культури, відкрито меморіальний комплекс - запорука вічної пам'яті скибинчан про загиблих односельчан.

   У 1987-1988 рр. за кошти держави на південно-західній окраїні села, на правому березі річки Роськи, побудовано 100 житлових будинки із необхідними будівлями на подвір'ях, підведено водопровід. У центрі села побудоване двоповерхове приміщення сільської ради та ФАП.

У 1990 році покрито асфальтом центральні вулиці села та подвір'я колгоспу.

12 квітня 1992 року колгосп «Більшовик» реорганізовано в акціонерне товариство «Скибинці». Незважаючи на тяжкі умови життя села, внаслідок соціально-економічної кризи, яка охопила Україну після і 1991 року, процес господарювання у нашому АТ проходив ще нормально.

Згідно Указу Президента України «Про реформування в аграрному секторі економіки» в Скибинцях створене приватне підприємство «Смарагд» . Власником ПП «Смарагд» і його директором до 2004 року був М.П.Швалюк. Основні напрямки діяльності : виробництво с/г продукції.

Дане   підприємство діє і на даний час. Нинішнім директором ПП «Смарагд» є Михайло Іванович Черепинський.

На сьогоднішній день у ПП працює 62 особи. Це в основному працівники МТФ.

У 2006 році почалась газифікація населеного пункту. На 1 січня 2007 року

було газифіковано 154 житлових будинки. ФАП, Навчально-виховне об'єднання «ЗОШ І-ІІ ст. - дитячий садок», сільська рада, планується газифікувати будинок культури.

Гордість нашого села:

Лебединець А.Д. - композитор , автор гімну СРСР;

Франчук Павло Олексійович - працівник Верховної Ради УРСР'.

Кравець Іван Лаврінович - адмірал флоту СРСР;

Семко Антон Хомич - працівник Міністерства освіти СРСР;

Франчук Захар - генерал армії;

Шевчук Петро Павлович - кандидат наук;

Киричук Петро Костянтинович - льотчик-випробовувач. льотчик-винищувач,

який встановив три світових рекорди: по швидкості, по вантажопідйомності, по

дальності польоту;

Сергійчик Н.М. актриса Черкаського драмтеатру;

Швалюк Микола Пилипович - голова Тетіївської райдержадміністрації;

Народний самодіяльний фольклорний колектив «Скибинчанка», який більше 20 років захищає честь села та району на конкурсах, концертах, фестивалях

Славні родини:

Білокурська Ганна Петрівна - майстриня народної вишивки (її мати Марія Григорівна Бас, дочка Франчук Наталія Володимирівна теж вишивають);

Пугач Тетяна Адамівна - учасниця народного фольклорного колективу «Скибинчаика», її син, невістка, онуки - активні учасники художньої самодіяльності в селі;

Бурлачук Антон Григорович(покійний) - шанувальник творчості Т.Г.Шевченка, який створив у своїй оселі музей Шевченкіани;

На сьогоднішній день у селі працює ПП «Смарагд». Головним напрямком діяльності с: тваринництво.

Сільським головою з 2006 року є Валерій Володимирович Комар. У селі    функціонує ФАП, який ось уже більше 30 років очолює Шосталь Ніна Іванівна.

Директором Скибинецького навчально-виховного об'єднання «ЗОШ 1-11 ступенів - дитячий садок» є Мазуренко Валентина Андріївна. У НВО працює 20 учителів, з них 12- з вищою освітою.

У селі працює 4 приватних магазини; 3 продтоварних і 1 промтоварний. Обслуговує населення і філіал Ощадбанку, де працює Корнійчук Наталія Петрівна. Відділення зв'язку, яким керує Бондар Світлана Вікторівна, надає також свої послуги населенню.

Працює і сільська бібліотека, де працює Крючкова Світлана Вікторівна. У будинку культури, директором якого є Гедз Микола Миколайович, проводяться концерти, свята, різні культурно-масові заходи,

У селі Скибинці на 1 січня 2007 року 705 жителів. З них дітей до 14 років 136; від 14 до 49 років 385 осіб; старших 50 років 184 осіб.

Зайнятих у сільському господарстві - 80 чоловік.

Працюють за межами села 147 осіб;

у закладах, освіти працює 29 чоловік;

у закладах культури - 3 ;

у сфері торгівлі -6;

особи, які займаються індивідуальною діяльністю -5;

працівників соціального обслуговування -3;

медичних працівників-3;

сільська рада -5;

зв'язок-2;

у Центрі зайнятості -28;

пенсіонерів-164.

У селі проживає 15 багатодітних родин.

В Скибинцях нараховується 8 первинних осередків політичних партій та рухів:

1.Первинний осередок Соціалістичної партії України

2.Первинна партійна організація Народної партії

3. Первинна партійна організація Всеукраїнського Політичного Об'єднання

4.Первинна організація «Жінки за майбутнє»

5.Первинний осередок Української народної партії

6.Первинний осередок Конгресу Українських націоналістів

7.Сільська організація Політичної партії «Народний союз Наша Україна»

8. Первинний осередок Соціал-демократичної партії України