Першою відомою нам з
документів школою с. Високого в досліджуваний період стала церковноприходська школа,
що виникла в 1860 р. стараннями настоятеля місцевого Свято-Іллінського храму священика о. Корнилія Прокоповича.
Фундатор церковнопарафіяльної школи був вельми досвідченим наставником
— він служив у місцевій парафії довгих 48 років — майже півстоліття.
В XV–XVI
ст. сформировалась основная прослойка местной знати — винницкой и брацлавской
шляхты. Некоторые ее роды владели огромными латифундиями, которые образовались
за счет привилегий, предоставленных во времена большого князя литовского
Витовта (1393–1430), из предоставлений князя Свидригайла (1430–1432), польских
королей Казимира, IV (1440–1492), Александра (1492–1506), Жигимонта I
(1506–1548), Жигимонта II (1548–1572), Генриха Валуа (1573–1574), Стефана
Батория (1576–1586), Жигимонта III (1587–1632).
В XV–XVI
ст. сформировалась основная прослойка местной знати — винницкой и брацлавской
шляхты. Некоторые ее роды владели огромными латифундиями, которые образовались
за счет привилегий, предоставленных во времена большого князя литовского
Витовта (1393–1430), из предоставлений князя Свидригайла (1430–1432), польских
королей Казимира, IV (1440–1492), Александра (1492–1506), Жигимонта I
(1506–1548), Жигимонта II (1548–1572), Генриха Валуа (1573–1574), Стефана
Батория (1576–1586), Жигимонта III (1587–1632).
У Голодьках дореволюційного
періоду не існувало державних навчальних закладів, а функціонували лише церковнопарафіяльні школи. Перший відомий нам
з документів парафіяльний навчальний заклад в селі було засновано у 1860
року.
В досліджувану епоху
діти с. Денгофівки навчалися виключно в церковнопарафіяльних школах, якими відало
місцеве духовенство. В часи масового поширення на Київщині церковнопарафіяльного
шкільництва у 60-х роках XIXст. тогочасна Денгофівка не мала свого храму і не утворювала окремої
парафії. В церковно-адміністративному відношенні даний населений пункт століттями
вважався приселком Свято-Онуфріївської церкви с. Дібрівки.
Важливим осередком освітнього
та духовного життя села Дзвенячго був Свято-Михайлівський храм, при якому десятиліттями
діяла церковнопарафіяльна школа. Вона виникла в селі у 1861 р. стараннями місцевого
священика о. Климентія Олександровича Тарнавича. Фундатор шкільної справи в селі
виявився не лише дбайливим педагогом, але й гостинним господарем — в перші роки
школярі збиралися на уроки саме до його хати.
У Дібрівці досліджуваного
періоду не було засновано державного навчального закладу й існувала лише єдина церковнопарафіяльна
школа. Вона з'явилася в селі в 1860 р. стараннями настоятеля місцевого Свято-Онуфріївського
храму священика о. Марка Іосифовича Франковського. Фундатор школи був досвідченим
священиком і служив при дібрівській парафії понад три десятиліття. Проте, відкритою
ним школою він керував лише один рік.
У Кашперівці до XXст. єдиною формою навчальних закладів були
церковнопарафіяльні школи. ВХІХст. таку школу було засновано в 1860р. настоятелем
місцевого Свято-Троїцького храму священиком о. Олександром Олександровичем Слуцьким. Фундатор школи села Кашперівки служив у даному селі близько двох десятиліть і мав
схвальні відгуки від єпархіального начальства: "По предметам должностей своих
хорошо исправен, проповеди в церкви читает из поучительных книг и своего сочинения
сказывает". (Варто зауважити, що в ті часи далеко не в кожному сільському храмі
можна було почути проповідь).
