Петро
Дорофійович Дорошенко народився у Чигирині у 1627р.
Після свого обрання Дорошенко домігся союзу з ханом Ладил-Гіреєм і мав намір
перейти Дніпро й скинути Брюховецького - ставленика Москви. У 1668р. йому
вдалося умовити Брюховецького виступити проти Москви. На жаль, внутрішні чвари
в козацькій старшині вкотре не дозволили об'єднати обидві частини України і
зробити її незалежною - хоча поміж усіх гетьманів Дорошенко найбільш послідовно
намагався досягти саме цієї мети.
Нобілітований
Дорошенко був у 1661р. Він отримав герб - в лазуровому полі покладені в стовп золоті
кавалерський хрест, півмісяць рогами догори та срібна шабля у пояс.
САМОЙЛОВИЧ ІВАН (лівобічний - 1672-1687рр.) Родина
Самойловичів з XVІІ ст. користувалася польським гербом "Шалава". В
лазуровому полі золоте кільце з трьома кавалерськими хрестами,
розташованими рівномірно (два й один) на його внутрішньому колі. У
клейноді рука з мечем. Намет синій, підбитий золотом. У гетьмана
Самойловича був дещо відмінний герб, який він отримав у останні роки
свого гетьманування: в червоному полі щита три чорних кавалерських
хрести (один та два). У клейноді три страусиних пір'їни.
Ханенко ( Михайло Степанович) - гетьман Правобережної Малороссии. Час
народження його невідомо . По переказі, син запорізького козака Степана
Ханенко і дочки польського старости, звільненої їм з
полону .Вперше його ім'я зустрічається у
документах 1659р.
У 1661р.
Михайла Ханенка було нобілітовано, він отримав від короля Яна Казимира герб. В
лазуровому полі три червоних башти із срібною зіркою зверху.
Дем'ян Многогрішний походив із селянської родини.
При найменшій нагоді недоброзичливці кололи йому очі "мужицьким"
походженням. Але, як тисячі інших селян, Дем'ян Многогрішний у роки Визвольної
війни покозачився і зажив неабиякої слави. Досить швидко він завоював авторитет
і шану не тільки рядового козацтва, а й самого Богдана Хмельницького. За
мужність, непримиренність до шляхти і воєнний хист козаки обрали Многогрішного
військовим осавулом. Саме під цим чином він і записався у козацькому реєстрі
1649 року.
Дем'ян Многогрішний та його нащадки
користувалися гербом, що мав щит, на якому в червоному полі зображено
перехрещені золоту стрілу й срібний меч вістрями додолу.
Письменник, головний редактор журналу «Вежа»,
Голова Кіровоградської організації Національної Спілки
письменників України, Лауреат обласної краєзнавчої премії ім.
В.Яструбова(1997), Лауреатпремії ім. Є.Маланюка (2003р.), Лауреат премії ім. Д.Нитченка (2006р.), член Кіровоградської редколегії «Реабілітовані
історією».
Народився Василь Васильович
Бондар у січні 1954 року в селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині.
Хороші
слова прийнято (не знаю ким) говорити у нас опісля, коли, на жаль, хорошої
людини не стане на землі. Тоді оточуючі, схаменувшись, починають усі вголос
картати себе за неуважність до людини ще за її життя. І я також ще за життя
багатьом не встигла гарних слів (щирих і правдивих) сказати. Та про Анатолія
Івановича Байраківського хочеться сказати. Людина iз зовні непримітною
біографію посіла за життя гідне місце в спільноті зв’язківців України. Вважаю,
немає жодного поважного пана чи пані, якi б не знали в обличчя пана професора.
Не один керівник штудіювався в нього.
