Місто та його символіка - Все про Тетіїв та тетіївщину - Історія Тимошні - Каталог статей - Tetiy
Суббота
03.12.2016
09:45
Категорії розділу
Все про Тетіїв та тетіївщину [21]
Все про Бурківці [5]
Все про Високе [2]
Все про Галайки та Софіполь [2]
Все про Голодьки [2]
Все про Горошків [2]
Все про Денихівку [5]
Все про Дзвеняче [2]
Все про Дібрівку Дородку та Дубину [1]
Все про Кашперівку [3]
Все про Клюки [3]
Все про Кошів та Погреби [4]
Все про Михайлівку [1]
Все про Ненадиху [2]
Все про Пятигори та Одайполе [4]
Все про Росішки [2]
Все про Скибинці [3]
Все про Стадницю [2]
Все про Степове [2]
Все про Тайницю [1]
Все про Теліженці [3]
Все про Хмелівку [1]
Все про Черепин, Черепинку та Григорівку [1]
Форма входу
Новости загрузка новостей...
Тетиев
rp5.ua
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всего ответов: 261
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Мини-чат
200

Tetiy

Каталог статей

Главная » Статьи » Історія Тимошні » Все про Тетіїв та тетіївщину

Місто та його символіка
Символіка міста Тетієва.
                                               
                                                                  
Герб : щит підвищено поділений лінією, подібно до усіченої крокви, на червоне і зелене поля. У верхньому червоному полі срібна фортеця з трьома вежами, зєднаними фортечними валами, з відчиненою брамою у центральній вежі. У нижньому зеленому полі срібний вершник у давньоруському воїнському спорядженні, зі щитом і списом, накладеним на верхнє поле.
Гербовий щит обрамлений бронзовим картушем, увінчаний срібною мурованою короною.


Прапор Тетієва :  квадратне зелене полотнище, у центрі якого зображений білий вершник у давньоруському воїнському спорядженні, зі щитом і списом, висота зображення дорівнює 4/5 сторони полотнища. По периметру прапор обрамлений лиштвою, яка складається з двох смуг: зовнішньої червоної, шириною 1/20 сторони полотнища, і внутрішньої білої, шириною в 1/50 сторони полотнища.

Гімн міста Тетієва

Слова Валерія Герасимчука
Напував коня із Роськи Тетій
Ще в якомусь із лихих століть
Потім був і другий хан, і третій,
А Тетіїв досі наш стоїть!
 
Приспів:
Золотіє край осіннім листом,
Роська хвилі котить крізь віки.
І квітує наше рідне місто 
По обидва береги ріки.
 
Батько Хмель тут промовляв із вежі
Після хана через п'ять століть.
Гнали шляхту геть за наші межі - 
А Тетіїв досі наш стоїть!
 
Приспів:
Золотіє край осіннім листом,
Роська хвилі котить крізь віки.
І квітує наше рідне місто 
По обидва береги ріки.
Пагорб Слави в нас священне місце,
Тут народний подвиг ожива.
Несемо щодня до обеліска
Пам'ять серця й вдячності слова.
 
Приспів:
Золотіє край осіннім листом,
Роська хвилі котить крізь віки.
І квітує наше рідне місто 
По обидва береги ріки.
 
Ми знаходим ще штики іржаві
Із далеких і близьких століть,
Та живем вже у своїй державі - 
І Тетіїв гордо наш стоїть!
 
Приспів:
Дозрівають ниви колосисті,
Роська хвилі котить крізь віки.
Йде в майбутнє наше рідне місто 
Красень Тетієв на берегах ріки.


 

Історична довідка.
Перші поселення людей на території сучасного Тетіїва виникли в давні часи. Історики вважають, що за часів Київської Русі тут було місто Тимошня, яке знаходилося на лівому березі річки Роська біля південного водопаду Скала. Це видно по рештках стародавнього городища та валу, яким воно було обнесене. Сліди цього круглого валу збереглися до наших днів на Слободі (передмістя Тетіїва).
В місті жили греки, які вели торгівлю з слов'янським населенням. Греки мали свою церкву, де зараз височить стародавня могила , яка зветься «Червоною», на ній видно і тепер кам'яні плити і хрест.
Назва міста Тетіїв історики виводять від імені половецького хана Тетія, якого згадують літописи від 1185 року.
В 1240 році татаро-монгольські завойовники зруйнували і спустошили численні поселення на правому березі Дніпра, в тому числі і Тетіїв. В 16ст. Київщина, в тому числі і Тетіїв була захоплена литовськими панами. З документів за 1514 рік видно, що землями Тетієва володіли литовські вельможі Іван і Андрій Кошки.
Землями Тетієва в 1596 році заволодів один з найбільших українських магнатів К.Острозький, а в 1602 році вони дістались його сину Янушу, Якому в 1620 році належало вже 2760 сіл, 80 міст і містечок.
Навколо замку володарі Тетієва оселяють втікачів-селян, міщан і козаків, що прибували в цю місцевість в західних районів Волині, північної Київщини. В кінці 16ст. Тетіїв обростає селами : Слобода, Плоханівка, Снігурівка. З 1606 року Тетієву надано магдебурзьке право і герб, місто отримує своє самоврядування. На території Тетієва, крім селян проживало кілька сотень козаків, економічне становище яких було трохи кращим, ніж становище селян.
Соціальне гноблення українського населення доповнювалось національно релігійним гнітом. Зокрема, володар Тетієва магнат В.Д.Заславський віддав розпорядження усім православним священикам своїх маєтків підкорятися уніатському митрополиту.
Жорсткий феодально-кріпосницький гніт і національно-релігійне гноблення, якого зазнавало населення Тетієва, зумовило його активну участь у визвольній війні 1648-1654рр. під проводом Б.Хмельницького. У 1648 році тетіївці сформували 4-ту сотню козаків на чолі з сотником Феськом Федченком, хорунжим Стасем, яка входила до Білоцерківського полку, який розгромив шляхту і зайняв Тетіїв.
Під час походу на Волинь Богдан Хмельницький зупинився в Тетієві. Його козаки неодноразово займали містечко.
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Тетіїв залишається в складі Речі Посполитої, а в 1681 – 1683 роках був під владою Туреччини. За часів її перебування він перетворився на пустир. Уроку 1709 Іван Мазепа, заморений тяжкою недугою зупинився в лісі біля Титієва (нині невеличкий лісок Мазепинці) легенда говорить що лишив Мазепа там скарб, втікаючи від переслідування і наздоганяючи шведського короля Карла 12. У 1711 році Тетіїв знову переходить у володіння польського магната Януша Сангушко.
Доведені до розпачу тяжким гнітом тетіївці були активними учасниками гайдамацького руху, який ширився в 30-60 роках 18.ст. Про це свідчать численні документи, могили, що і досі височать на полях.
19 липня 1768 року гайдамацький загін на чолі з козаком Серединенком оволодів містечком Тетієвом, розправився з шляхтою, яка з'їхалась сюди з навколишніх маєтків, а здобуте майно роздав бідним міщанам і селянам.
До загону Серединенка приєдналось багато місцевих жителів, особливо молоді. Це дало можливість утворити ще кілька повстанських загонів, що стали табором в навколишніх лісах. Загін з тетіївським козаком Фургульцем зайняв П'ятигори , Кашпервку, Жашків і Житники загін на чолі з тетієвцями Дяченком і Пташником взяв Погребище і Борщагівку.
Проте повстанці недовго втримували Тетіїв, який незабаром був захоплений польськими військами на чолі з капітаном Маліцьким. Цілий тиждень поляки «втихомирювали» народ: прив'язували до стовпів, сікли батогами, грабували. Кілька разів Тетіїв переходив з рук в руки і, нарешті, війська Катерини ІІ, вступили в Тетіїв, придушивши повстання.
За рішенням шляхетського суду на шибениці було страчено до 1000 місцевих жителів, що брали участь у повстанні. Серед страчених Стецько Нечипоренко , Тишко Козак та багато інших. Цим судилищем у Тетієві керував Дзевчипольський, який придумав найжорстокіші тортури.
Трупами повстанців наповняли яму, яка виросла у велику могилу при в'їзді від села Росішки. Вона і тепер нагадує сучасникам про героїчну боротьбу їх предків.
Після возз'єднання в 1793 році Правобережної України з Росією, Тетіїв входить до складу Пятигірського повіту, а з 22 листопада 1800 року Тетіїв – волосне містечко Таращанського повіту Київської губернії.
За даними на 1851 рік тут діяли гуральня, пивоварний і цегляний заводи, які виробляли продукції на 870 карбованців. У 1853 році за офіційними даними тут проживало 4488 чоловік.
Тетіївщина належала до району, який спеціалізувався на виробництві сільськогосподарської продукції тому наприкінці 1917ст. промисловість була розвинута дуже слабо. Під час революції 1905 року в економіці Тетіївської волості прокотилася хвиля страйків сільськогосподарських робітників, які вимагали підвищення заробітної плати , поліпшення умов життя. Ці заворушення в Тетієві були придушені за допомогою козаків. 17 учасників страйків кинуто у в'язницю. В роки першої світової війни більшість чоловіків було мобілізовано в армію.
Поряд з утворенням державних органів Тимчасового уряду Центральна Рада, яка виникла в Україні в березні 1917 року, почала створювати свої органи. У Тетієві і селах волості пройшли вибори до народної ради. Були створені загони вільного козацтва. В цей період у містечку активізувалися есери і українські націоналісти. Вони створили комітет «Української селянської спілки».
Навесні і влітку 1919 р. Україною прокотилася хвиля єврейських погромів, у яких загинуло що найменше 30 тис. чоловік, зокрема 4 тис. – у Тетієві.
14лютого 1920 року «Запорізький кіш» вчинив розправу над комуністами повіту, під час якого було заживо спалено багато представників Радянського уряду.
24 травня 1920 року перша Кінна армія на чолі з С.М.Будьонним перейшла у наступ і Тетієвом знову заволоділи комуністи. В ці часи більшість підприємств було зруйновано, крамниці пограбовано, в містечку лютували епідемії тифу і холери, не вистачало працівників.
На території сучасного будинку культури, до 1920 року стояла дерев'яна Успенська церква з високою дзвіницею, що згоріла від пожару, завданого блискавкою.
У другій половині 1920 року і на початку 1921 року Тетіїв відвойовували загони Махна, тютюнника, Куравського, Чайковського, Марусі та інших. На початку 1921 року в Тетієві проживало тільки 5975 чоловік майже вдвічі менше, ніж у 1916році.



Категория: Все про Тетіїв та тетіївщину | Добавил: SovaVest (11.09.2009)
Просмотров: 765 | Рейтинг: 4.0/1
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]