У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідяну монету у
дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник"
дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця
традиція, як відомо, і за радянських часів).Водночас із назвою "гривеник" у народі зберігалася й
запозичена з польської мови назва "злотий", яка перейшла на срібну
монету у п'ятнадцять копійок. Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня
1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила
в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український
карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою
Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак
Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців.Автором оформлення грошового знака
був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут. Оформлюючи
свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського барокко
XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку
князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII
століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох
найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською,
російською, польською та єврейською (івритом). З
випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба
як
державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100
карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для
найдавніших
національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира,
і
вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу
запам'ятався
українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського
державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко
патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було
зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі
політичні
причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова
частина
федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня
1918 року
"самостійною, ні від кого не залежною державою") Центральна Рада 1
березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової
одиниці —
гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10,
100,
500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже
після
проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом,
виконав Василь Кричевський,трьох наступних — Георгій Нарбут.
Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням.
Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських
книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного
вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — своюулюбленуалегорію"МолодаУкраїна" увиглядіопроміненоїдівочоїголівкиувінку (завдякиційдеталікупюраотрималагумористичнународнуназву "горпинка"). Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918
року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що
поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10,25, 50, 100, 250та 1000 карбованців. ЗцихкупюрГеоргієвіНарбутові, якийочоливутворенупригетьмані "Експедиціюззаготовленнядержавнихпаперів", належавескізлише 100-карбованцевогознаку, девінвикориставпортретБогданаХмельницького, індустріальнімотиви (композиціюзремісничихінструментів) тастворенийнимсамимпроектгербаУкраїнськоїДержавизісполученнямсимволів "тризуб" та "козакзмушкетом". Ескізи інших купюр,
що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично,
виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.
Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була
такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918
року —25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О.Красовського); 17
жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескізи
Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського);
серпень 1919 року — 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи
І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців
("канарейки", ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25
карбованців (ескіз А.Приходька).
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі
з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею
відновленої УНР знову було проголошено гривню.