КОШКА САМІЙЛО (1600-1602рр.)

Кі́шка (Кушка, Кошка) Самі́йло (бл. 1530 — †1602, за іншими даними 1620) — український козацький гетьман (1574 — 1575, 1599 — 1602). Походив з брацлавського роду Кошичів або Кошків (шляхетський рід гер­­бу «Доленга»). Керував козацьким військом в Інфляндській кампанії, низкою морських походів: на Гезлев, Ізмаїл, Очаків, Білгород-Дні­стровський.

Народився близько 1530 року у шляхетській сім'ї в Каневі, здобув добру освіту.

З 1550 року Кішка брав участь у походах Дмитра Вишнівецького де набув великого бойового хисту, завзяття та великого авторитету серед козацтва. Тому не випадково, що після загибелі Вишневецького його у 1564 році обирають гетьманом.

Ставши гетьманом, Кішка взявся продовжувати справу Вишневецького, впершу чергу відкрити запорожцям шлях до моря. Ударами з моря можна було успішно атакувати не тільки вороже узбережжя, а і потрапити в центр Османської імперії.

Вперше вийшов у Чорне море у 1567 році і протягом двох років штурмував міста Кіз лев, Ізмаїл, Кілію, Білгород та Очаків, нещадно громив турецькі галери в морі. Розлючений морськими походами турецький султан у 1568 році підтягує до Очакова регулярний фдот, погрожуючи польському королю великою війною. якщо той не приборкає «шаленних» козаків та їхнього ватажка. Переляканий Сигізмунд ІІ Август видав наказ, де вимагав, щоб козаки «зійшли з Низу» (тобто із Запоріжжя), оселилися біля прикордонних замків, записалися до реєстру на королівську службу і воювали лише там, де їм накажуть воєводи чи старости. За це польський уряд обіцяв запорожцям високу платню. Понад усе польський король призначив над козаками коронного гетьмана — шляхтича Яна Бодовського. Частина козаків погодилася на пропозицію короля Їх стали називати реєстровими.

У 1573 році в одному з морських походів ескадра Самійла Кішки зазнала поразки від турецького флоту, а сам гетьман потрапив у полон і був прикутий ланцюгом до весла на галері, де перебував близько 25 років.

За даним фактом було складено думу про перебування козаків у турецькій неволі. Самійла Кішку змальовано запорізьким гетьманом, який разом з козаками 25 років знаходився у неволі. Протилежний йому персонаж лях Бутурлак - зрадник і людина слабкої вдачі. Він не витримує знущань і страждань і стає ключником на галері і вірним слугою турецького паші, який командує цією галерою. Лях Бутурлак підмовляє Самійла Кішку до зради, але гетьман відкидає цю пропозицію, а натомість при зручній нагоді разом з козаками знищує сторожу, захоплює галеру і повертається на рідну землю. У думі протиставлено образ справжнього героя, вірного Батьківщині слабкодухому зраднику.

У1599 році Самійло організував на турецькій галері повстання українських невільників, які, перебивши команду, повернулися в Україну.

Будучи обраний гетьманом, добився від польського короля Сигізмунда ІІІ Вази скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), що привело до визнання козацтва як суспільного стану. В 1600 році очолював запорожців у спільному українсько-польському поході до Криму. В 1601—1602 роках Кішка на чолі 4-тисячного козацького загону брав участь у польсько-шведській війні уЛівонії.

Про дальшу діяльність Кішки і обставини смерті достовірних даних немає. Одні дослідники вважають, що Кішка загинув 28 лютого 1602 року під час Інфляндської війни. Гетьман загинув у бою під Фелліном (біля міста Полтсамаау) і був перевезений та похований у Каневі. Новим гетьманом, замість Самійла Кішки, козаки обрали Гаврила Крутневича. За ішною версією гетьман Кішка ще брав участь у Цецорській битві 1620 р., помер у 1620 і похований у Каневі. Та, слід зважати, що тоді б Кішці мало були близько 90 років.