Невдачна боротьба з поляками у 1596 році дуже
ослабила козаччину, але знищити її не змогла. Частина козаків покинула зброю й
вернулася до міст. Запорожці ж пішли на Ниж, у запорозькі степи. Там вони знову
кинулись до боротьби з татарами, засідаючись на ворога на Дніпрових перевозах.
Гетьманував в тих часах Гнат Василевич. Широкий спектр взаємовідносин
козацтва з властями Речі Посполитої зафіксований у фонді "Архів
Замойських". Слід відзначити наявність тут оригінальних документів, серед
яких чи не найбільшим раритетом є універсал гетьмана Війська Запорозького Гната
Василевича 1596 р.Iм'я цього призабутого нащадками гетьмана виникає в
iсторичнiй документалiстицi пiсля придушення повстання Наливайка. Це,
як уже мовилося, були тяжкi часи для козацтва, оскiльки його
оголошено ворогом польської корони. Одначе Гнат Василевич добре розумiв, що, якими б не були
кривди, завданi козаками полякам, а поляками козакам, iсторичнi
обставини складаються таким чином, що на цьому часовому вiдтинку
iсторiї i полякам, й українцям доводиться мати справу зi
спiльним ворогом - кримською ордою - i комусь треба охороняти
пiвденнi кордони України, кордони Речi Посполитої.
Влiтку 1596 року хан зiбрав велике вiйсько, яке мав намiр вести в
Угорщину на допомогу туркам. Зрозумiло було, що шлях його пролягатиме
через укра¬нськi землi i пiд час цього походу гинутимуть й
українцi, й поляки. Козацький гетьман попередив про це польських
урядовцiв, одначе при дворi короля до його попередження поставилися з
недовiрою: потрiбнi буди пiдтверження. I тодi Василевич посилаг
до Варшави полковника Каспара Пiдвисоцького та козака Гаврила Рожу,
якi мали привезти королевi "язика"-татарина, одного з тих, що
готувався до походу в Угорщину.
З цього приводу в архiвах зберiгся лист Г.Василевича до польських
урядовцiв, в якому вiн пояснюг мету козацької делегацiї i
просить надавати в розпорядження козакiв пiдводи, щоб тi могли вчасно
прибути до столицi. А дещо згодом, бачучи, що старости прикордонних
земель не усвiдомили небезпеки i не готуються до вiдсiчi татарам,
Василевич розiслав їм спецiальнi унiверсали. В них вiн
розповiдає про приготування в Криму i закликає
об'єднувати наявнi вiйськовi сили та готувати до оборони фортечнi
замки.
Гетьманом Г.Василевич пробув недовго. Можливо, йому зашкодили
саме цi контакти з польськими урядовцями. Але погодьмося, що в тi
часи козацької смути вiн робив святу справу, дбаючи про захист
кордонiв, захист рiдної землi.
