Якісно новим періодом розвитку первісного суспіль¬ства став мідно-кам'яний вік
(енеоліт), який у межах України датується IV—III тис. до н. е. У цей час
з'являються перші металеві вироби — мідні та золоті. Основним заняттям
населення стають землеробство і скотарство. Зароджується орне землеробство з
використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак з'являється
колісний транспорт.
Перехідна
епоха від кам'яного до мідного віку пов'язана з докорінною зміною и житті
людини — опануванням кольорової металургії. Назва нього періоду свідчить про зміни, пов'язані насамперед із використанням виробів із міді. Спочатку самородну
мідь кували, щоб виготовити
які-небудь вироби, пізніше навчилися виплавляти її з руди. Але через те, що виробів із міді було
небагато, більшість виробів були з каменю (кременю). Невелика кількість
виробів зміді насамперед
пояснюється відсутністю великих родовищ міді та незначним ввезенням її з інших
територій. Виникає
орне землеробство з використанням тяглової сили — худоби. Завдяки цьому люди
почали збирати більший врожай. Це зумовило виникнення надлишків сільськогосподарської
продукції, сприяло розшаруванню общини, появі майнової нерівності (виділенню
знаті, вождів). Мідно-кам'яний пік (енеоліт)
характеризується нерівномірністю господарського та суспільного розвитку
населення.
Для цього періоду притаманне утвердження відтворювальних форм господарювання. Відбувається
"неолітична революція” - перехід до свідомого виробництва продуктів харчування.
Основні заняття людей - землеробство, тваринництво, гончарство.
Спочатку розпушували землю ручними кістяними мотигами, згодом перешли до дерев'яного рала.
Як тяглову силу використовували волів, коней. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо. Жали
дерев'яними або роговими серпами, зерно мололи на ручних зернотерках (жорнах), або товкли в ступах.
Згодом з'являється наземний транспорт - віз, сани. Формується система обміну. На Україні відомо біля 500
неолітичних поселень.
Розвиток землеробства, скотарства, ремесла та обміну привів до значних змін у стародавньому суспільстві.
Виконувати тяжкі фізичні роботи міг переважночоловік. Тому головна роль у сім'ї переходить від матері до
батька, родинні зв'язки почали вестися по батьківській лінії.
Замість матріархату поступово
утверджується патріархат. Родова організація змінюється сусідською общиною.
Господарською основою стала патріархальна сім'я, що складалася з кількох
поколінь родичів по батьківській лінії.
У лісостеповій і степовій зонах Правобережної України мешкали
землеробсько-скотарські племена трипільської та гуменецької (середина IVтис. до н. є.) культур, лійчастого посуду (келихів) (IIIтис. до н. є.) та кулястих амфор (кін. IIIтис. до н. є.). У лісостеповій і степовій зонах Лівобережжя мешкали племенасередньостогівської (2 пол. IV— серед. IIIтис. до н. є.) та ямної (серед. III— поч. IIтис. до н. є.) культур,які були скотарськими, а також скотарсько-землеробські племена кемі-обінської культури (III— 1 пол.IIтис. до н. є.). У період енеоліту на півночі лісостепу Лівобережжя та в Поліссі з епохи неоліту проживаломисливсько-рибальське населення дніпро-донецької культури (2 пол. V— 2 пол. IIIтис. до н. є.) та культураямково-гребінцевої кераміки (2 пол. IV— IIIтис. до н. є.)