Епоха
неоліту — переломний етап в історії людства. Суть неолітичні революції полягає
в переході людства від привласнюючих форм господарства (збиральництва,
мисливства, рибальства) до відтворюючих форм (землеробства і скотарства).
Скотарство виникає з мисливства, коли люди навчилися розводити свійських тварин:
собак, корів тощо. Землеробство виникає зі збиральництва, коли навчилися
вирощувати овес, жито, просо, вику, ячмінь, пшеницю. Врожаї були дуже малими.
Землю обробляли мотиками, виготовленими в основному з кістки і рогу або з
каменю. З'явилися серпи. Зерно подрібнювалося в кам'яних зернотерках.
У
період неоліту удосконалюється техніка обробки каменю, з'являються такі
прийоми, як розпилювання, шліфування, свердління.
При
будівництві плотів, човнів, житлових споруд широко використовувалися сокири і
тесла з кременю. Виникло гончарство: уперше почали виготовляти кераміку —
глиняний посуд, який обпалювали на вогнищі.
Кераміка стала головною ознакою кожної культури. З'явилося ткацтво.
Господарським
осередком людей епохи неоліту був рід. У цей період завершується формування
племені з усіма його рисами (родинні зв'язки, територія, мова тощо).
У
неолітичну епоху в Україні мешкали племена, які за характером
культурно-господарської діяльності умовно можна поділити на дві зони: південно-західну (землеробно-скотарську) та
північно-східну (мисливсько-рибальську).
Перша
охоплювала Лісостепове Правобережжя, Західну Волинь, Наддністрянщину,
Закарпаття. Там мешкали племена бузько-дністровської культури, дунайської
лінійно-стрічкової кераміки.
Друга
охоплювала Наддніпрянщину, Лісостепове Лівобережжя, Полісся. Там мешкали
племена сурсько-дніпровської, дніпровсько-донецької культур, культури
ямково-гребінцевої кераміки. Населення зазначених культурно-господарських зон
мало відмінність насамперед у способі ведення господарства, а також суттєву
різницю в знаряддях праці, кераміці, житлах, духовній культурі. Населення в цих
зонах мало різні антропологічні риси.
Сьогодні відомо близько 500 неолітичних поселень в
Україні. В цілому культура племен
північно-східних регіонів була набагато примітивнішою за
культуру населення Південного Заходу.