САМОЙЛОВИЧ ІВАН (лівобічний - 1672-1687рр.) Родина
Самойловичів з XVІІ ст. користувалася польським гербом "Шалава". В
лазуровому полі золоте кільце з трьома кавалерськими хрестами,
розташованими рівномірно (два й один) на його внутрішньому колі. У
клейноді рука з мечем. Намет синій, підбитий золотом. У гетьмана
Самойловича був дещо відмінний герб, який він отримав у останні роки
свого гетьманування: в червоному полі щита три чорних кавалерських
хрести (один та два). У клейноді три страусиних пір'їни.
Ханенко ( Михайло Степанович) - гетьман Правобережної Малороссии. Час
народження його невідомо . По переказі, син запорізького козака Степана
Ханенко і дочки польського старости, звільненої їм з
полону .Вперше його ім'я зустрічається у
документах 1659р.
У 1661р.
Михайла Ханенка було нобілітовано, він отримав від короля Яна Казимира герб. В
лазуровому полі три червоних башти із срібною зіркою зверху.
Дем'ян Многогрішний походив із селянської родини.
При найменшій нагоді недоброзичливці кололи йому очі "мужицьким"
походженням. Але, як тисячі інших селян, Дем'ян Многогрішний у роки Визвольної
війни покозачився і зажив неабиякої слави. Досить швидко він завоював авторитет
і шану не тільки рядового козацтва, а й самого Богдана Хмельницького. За
мужність, непримиренність до шляхти і воєнний хист козаки обрали Многогрішного
військовим осавулом. Саме під цим чином він і записався у козацькому реєстрі
1649 року.
Дем'ян Многогрішний та його нащадки
користувалися гербом, що мав щит, на якому в червоному полі зображено
перехрещені золоту стрілу й срібний меч вістрями додолу.
Іван
Мартинович Брюховецький почав свою кар'єру при Богдані Хмельницькому, у якого
він був старшим служкою. Ставши за допомогою Москви лівобічним гетьманом, він
поступився за це навіть тими обмеженими правами, що ще залишались в України.
Оскільки це викликало невдоволення в народі, він вирішив за допомогою
правобережного гетьмана П.Дорошенка розірвати спілку з Москвою і стати
гетьманом усієї України. Але планам його збутися не судилося - він був вбитий у
1668р.
Брюховецький
користувався гербом, на щиті якого в лазуровому полі рука тримає дві схрещені
стріли вістрями додолу. У горішній частині між стрілами розташовано п'ять
зірок. У клейноді над шляхетською короною три страусиних пір'їни.
ТЕТЕРЯ ПАВЛО ІВАНОВИЧ (правобічний - 1663-1665рр.) Павло Тетеря-Моржковський
належить до роду, що користувалися гербом "Сліповрон". В лазуровому
полі срібна підкова шипами додолу з золотим кавалерським хрестом на ній. На
хресті - крук, що злітає вправо із золотою обручкою у дзьобі. У клейноді -
такий самий крук. Намет білий, підбитий синім.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЮРІЙ (1659-1663рр.) У
1659р. військо проголосило гетьманом Юрія Хмельницького. Юрій
Хмельницький підписав нову угоду з Москвою, за якою московські війська
розташовувалися в усіх великих містах України, а козакам заборонялося
вести війни та проводити зовнішні відносини, а також обирати гетьмана
та старшину без дозволу царя. Це було, по суті, повне занедбання
завоювань Богдана Хмельницького. Тому коли у 1660р. вибухнула війна між
Польщею та Москвою, Ю.Хмельницький почав переговори з поляками та
погодився повернути Україну до складу Речі Посполитої. Та лівобережна
старшина не пристала на цю угоду. Україна розділилася на дві окремі
(польську та московську) частини, кожна зі своїм гетьманом. Це було
початком періоду історії України, званого "Руїною" Родина
Хмельницьких користувалася старовинним польським гербом "Хабданк". В
червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті
верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж
фігура у клейноді над шляхетською короною.
Іван
Остапович Лучич-Виговський народився у селі Вигові Овруцького повіту Київського
воєводства.
Родина Лучичів-Виговських
користувалася старовинним польським гербом "Хабданк" з одміною.
Основою цього варіанту герба був срібний щит, на якому зображено дві чорні
крокви з підрізаними кінцями, складені разом верхівками додолу на зразок літери
W. На щиті був розміщений лицарський шолом зі шляхетською короною та
чорно-срібним наметом.
Іван розпочав писарську кар'єру в Луцьку у 1626-1640рр. З 1648р. Виговський -
генеральний писар Б.Хмельницького. Після смерті Хмельницького Виговський
обраний наказним гетьманом. Одночасно московський цар почав рішучий наступ на
права й привілеї автономної України, маючи на меті не тільки обмежити, але й
зовсім ліквідувати цю автономію. Перед українцями були поставлені вимоги
підкорення української церкви московському патріархату, на Україну прийшли
московські воєводи та гарнізони. Тому 16 вересня 1658р. у Гадячі Виговський
підписав трактат, за яким Україна мала укласти союз із Польським королівством
та великим князівством Литовським як велике князівство Руське. Входячи у
вищезазначену унію, Україна забезпечувала собі повне внутрішнє самоврядування,
отримувала право мати свою скарбницю, військо, монету, суди, державні установи,
тощо. На території Речі Посполитої мала бути скасована церковна унія,
відновлювалися церковні суди, було обіцяно повернути усе конфісковане церковне
майно. Передбачався широкий розвиток освіти та української культури,
гарантувалися свободи друку й слова та відкриття друкарень.
Після цього московські війська рушили на Україну. Проте 17 липня 1659р. у битві
на річні Соснівці під Конотопом московське військо було розгромлене, а воєводу
князя Пожарського - вбито.
На жаль, гетьману не вдалося закріпити свою перемогу. Прибічники відносин з
Москвою за обіцяні московським царем землі фактично зрадили свого гетьмана. У
1659р. Виговський зрікся булави.
Зиновій-Богдан
Михайлович Хмельницький народився у 1595р. в родині чигиринського сотника. Помер 6 серпня 1657р.
Родина
Хмельницьких користувалася старовинним польським гербом "Хабданк". В
червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті
верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж
фігура у клейноді над шляхетською короною.
Яків Стефан
Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри
з м. Остра.
Острянин, як і усі шляхтичі
роду Іскри, користувався старовинним гербом "Тонач", що потрапив до
Польщі за часів короля Людвика і вперше згадується у документах 1413р. В
червоному полі чорне крило яструба із золотого лапою. У клейноді - три
страусиних пір'їни.
КОНОНОВИЧ САВА (1637р.) Родина
Кононовичів належала до старовинного польського гербу "Радван". Цей
герб мав на червоному полі золоту хоругву з трьома полями й френдзелями
знизу з золотим кавалерським хрестом над нею. У клейноді було три
страусиних пір'їни. З кінця XVІ ст. родина Кононовичів отримала за
якісь заслуги власний герб "Кононович", що був відміною "Радвана". Цей
герб мав в червоному полі щита срібну хоругву з кавалерським хрестом,
що вінчав її, але хоругва мала два кінця (поля) замість трьох у
"Радвані" (тобто утворювала фігуру на зразок літери П), а під хоругвою
було розміщено срібну 6-променеву зірку. У клейноді три павині пір'їни.
