БАЙРАКІВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ

Кандидат історичних наук, доктор філософії, академік Української Академії наук, член Міжнародної Академії наук.

Байраківський Анатолій Іванович народився 1 червня 1935 року у с.Бурківці Тетіївського району Київської області.

У 1950 році закінчив Бурківецьку семирічну школу і працював у колгоспі «Здобуток Жовтня» на різних роботах.

У 1954-1955рр. служив в Радянській армії (м.Москва). 1955-1957рр. на освоєнні цілинних земель Казахстану. 1957-1971рр. -завідуючий сільським клубом, директор районного будинку культури, завідуючий Тетіївським районним відділом культури. У ці роки було створено історико-краєзнавчий музей, розпочато будівництво пам'ятника загиблим воїнам у роки війни (нині Курган Слави), духовий оркестр РБК удостоєний звання народного.

У  1964р. закінчив Київське культурно-освітнє училище. У 1970р. - заочно Київський державний університет ім..Т.Г.Шевченка за спеціальністю історія, у 1973р. стаціонарно Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.

Дипломна робота, захищена в Київському державному університеті, згодом стала кандидатською дисертацією.

З 1973 р. по 1974р. - працював інструктором оргвідділу Вишгородського райкому партії Київської області.

1974-1978рр.- завідуючий відділом наукової роботи Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни.

З лютого 1978 року - асистент, ст. викладач, доцент, завідуючий кафедрою гуманітарних наук Київського філіалу Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім..О.С.Попова, а з 1996р. - завідуючий кафедрою, професор Київського інституту зв'язку.

З 2001 року - проректор з гуманітарних питань та виховання, зав. Кафедрою Українознавства, професор Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

З 1980 р. - кандидат історичних наук. З 1993 р. -доктор філософії, з травня   2004р. академік Української академії наук. З грудня 2004 р. - дійсний член Міжнародної академії інформатизації. Опублікував понад 100 наукових праць з проблем історії України, філософії, політології та культурології.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора та 5-ма медалями. Має почесні звання: «Почесний зв'язківець України» «Відмінник освіти України».

У 1970р. Міністр культури СРСР К.Фурцева нагородила нагрудним знаком «За відмінну роботу в галузі культури».

У 1971р. орден Трудового Червоного Прапора «За вагомий особистий внесок у розвиток культури».

У 1990 році Міністерство освіти СРСР нагородило нагрудним знаком «За відмінні успіхи в роботі» у галузі освіти.

У 2002р. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «За вагомий особистий внесок у розвиток галузі зв'язку, підготовку висококваліфікованих кадрів і високий професіоналізм в роботі та з нагоди Дня науки».

Наукові інтереси: історія, філософія і культура. Хобі: книги, мистецтво.