Поблизу села
Погреби було розташоване урочище Карпенки, неподалік річки Росі за переказами
старожилів у ньому раніше було село. Урочище це лежить напроти села і раніше
воно з’єднувалося з селом греблею-дамбою, на якій стояло два водяних млини, на
двох протилежних кінцях дамби. За даними
краєзнавця Л.Похилевича у селі Погреби, є признаки давності поселення у могилах
та валах поблизу села.
У 1900 році в селі Кошів
нараховувалося 220 дворів, 1867 жителів, 1822 десятини землі, з яких поміщику
належало 868 десятин. Церкві належало 38 десятин, селянам 916. В цілому село
належало генерал-майору Трепову Ф.Ф. У 1905 році земля
переходить у руки віце-адмірала Литвинова. Орендатором земель був Яблонський а
керуючим Турчинський.
В Кошеві, як і в більшості
населених пунктів регіону, функціонувала єдина церковнопарафіяльна школа. Вона з'явилася
в селу у 1860 р. стараннями настоятеля місцевого Преображенського храму священика
о. Іллі Яковича Гаєвського. Засновник школи був вельми досвідченим наставником —
в даній парафії він служив довгих 54 роки— понад півстоліття. З них два десятиліття
він керував церковнопарафіяльним навчальним закладом. Про початковий період існування
кошівської школи клірові відомості залишили нам наступне літописне повідомлення:
