Історія села Голодьки сягає ще сивої давнини. Раніше до І954 року південна частина села називалась Сітківці, а північна як і зараз Голодьки.

За легендою, виникнення села Голодьки його назва пов’язана з будівництвом великої греблі, яка мала скоротити шлях із Животова на Пятигори на декілька кілометрів. Будували греблю бідні підневільні селяни, яких називали голотою, жили вони у землянках на цій же території. Після закінчення будівництва та освячення моста, дарували голоті землю та волю, не зганяючи їх із землі на якій вони стали  приживатися. Згодом поселення стало називатися Голодьки від голоти, що жила  у ньому.  3 часом населення зростало і до початку 18 століття поселення злилося з Ситківцями,  утворивши    одне село.

У 1744-році було побудовано дерев’яну Свято-Михайлівську церкву 7 класу, яка займала 45 десятин землі.

Населення головна продуктивна сила суспільства і основний споживач виробленої продукції.  Тому роль населення в освоєнні території надзвичайно   велика.

Перші відомості про кількість населення села датуються 1864 роком. На той час в селі Голодьки проживало 727 осіб. В Ситківцях станом на 1 січня І864 року проживало 763 жителі. У 1929 році в Голодьках було організовано два колгоспи, колгосп ім.. Будьонного і колгосп ім.. Ворошилова.

Під час    колективізації ходили чутки в селі, що власті органі­зовуючи колгоспи,   хочуть знову  об’єднати землю  і посадити на об’єднану землю свого пана.

Але у наступні роки колгоспи збирали як на той час,  добрі врожаї,  вчасно платили усі податки та виконували  плани хлібозаготовок.

У 1932 році весь хліб "під мітелку" було вивезено,   а по селу у  людей приховані залишки забирала бригада сільських активістів.

В кінці І932 року в Голодьках і Ситківцях помирали безневинні діти, чесні самовіддані трудівники. Всього загинуло у часи голодомору понад 1000 чоловік.  Це була справжня трагедія для односельчан.

Якщо в І930 році до першого класу в Ситківцях було прийнято 53 учні, то у четвертому класі в І933 році залишилось  лише 26 учнів,  решта  померли.

Станом на І січня І94І року працездатних колгоспників у Голодьках було біля 600 чоловік,  у Ситківцях 550 чоловік. Сюди входили підлітки 14-17 років.

З І939 року по травень І945 року до лав Червоної Армії призвано 379  наших односельців, 180 з них не повернулись з  поля битви.

Станом на 1 січня І963 року у селі нараховувалось 563 селянських господарств з населенням 1644 чоловіки. З них працювали   в рільничих бригадах 484 чоловік, на фермах І77 чоловік, у тракторній бригаді - 60 чоловік, на цегельному заводі – 40 чоловік. Всього було працюючих 76І чоловік. У школі навчалося 266 учнів.

Народжуваність перевищувала смертність на 17 чоловік. Це свідчило про підвищення життєвого рівня селян, поліпшення медичного обслуговування. Так на І.0І.1964 року чисельність населення уже становила І680 чоловік,  а у 1969 році в школі навчалося 300 учнів.  Ситуація змінилася в кінці дев’яностих років.

В межах села на початок 2008 року пооживало 720 чоловік.  Цей показник в  основному зменшився  під впливом від’ємного природного приросту та міграції населення.

В Голодьках густота населення доволі низька,  всього 23,6 чоловік на квадратний кілометр.

Площа населеного пункту становить 36 га., а площа господарської території – 3054 га. 

У селі прокладено автошляхи з твердим покриттям, які з’єднують село з районним центром містом Тетіїв. На території села функціонують сільська рада, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, амбулаторія сімейної медицини, будинок культури,  бібліотека, дошкільний навчальний заклад «Казка»,  поштове відділення та три приватні магазини.

Крім цього на території села діє православна Хресто-Воздвиженська церква та три релігійні громади.