Матеріальнаневлаштованістьнавчальногозакладупомітнопозначиласянакількостішколярів. Спочатку, нахвиліпершогоентузіазмупісляпоявивселішколичислоучнівзростало. Наприклад, в 1863 р. внійнавчалосялише 15 хлопчиківіжодноїдівчинки, ав 1864 р. вшколіналічувалося
26 першокласниківта 10 першокласниць. Проте, згодомвипадковихпожертвдуховенствата
приходськогоактивувиявилосяявнонедостатньодляповноцінногоістабільногофункціонування
навчальногозакладу. Кількістьшколярівсталащорокускорочуватисяістаномна 1870 р. їхбуло 25, ав 1880 р. —лишедев'ятьівсівонибуличоловічоїстаті. Щорічнезабезпеченняшколизбокугромади
обмежувалосясумоюв 40 крб., аленавітьу 1880 р. зхлопчиків-школярівстворювалихоріклірові
відомостівказують, що
"мальчикипоютичитаютвцерквидовольностройно". Засновникі довгочаснийкерівникцерковнопарафіяльноїшколивцейчасперебуваввжеупохиломувіціінезавжди мавможливістьконтролюватинавчально-виховнийпроцес.
У 1894 р. допарафіїтаприходськоїшколиселаГорошковабулопризначенонаступного
наставника—о. КалістаКлимовичаБутовича, котрийкерувавнавчально-виховнимпроцесомуданому селімайжепівторадесятиліття. Проте, затакийкороткийчассвящениквстигпоставитишкільнусправу уселінаякісновищийрівень. Цьомузначноюміроюсприялоте, щошколаоб завеласябудинком
,наданим громадою і, крім того, селяни Горошкова, сплативши викупні платежі за
особисту свободу, дістали можливість фінансувати школу обумовленою щорічною сумою
в 120 крб. Вже в 1900 р. в школі навчалися 61 першокласник та 20 першокласниць.
Наставник горошківської школи за успішну діяльність на ниві народної освіти був
нагороджений набедреником та скуфією від імені київських митрополитів різного часу.
Але увага єпархіального начальства не припинила енергійних старань пастиря та педагога.
У 1906 р. в церковнопарафіяльній школі налічувалися 81 учень та 29 учениць —
тобто кількість першокласників у Горошкові перевищувала сотню осіб.
Останнім дореволюційним настоятелем горошківської парафії
та наставником школи був священик о. Яків Тихонович Джозовський. Він прибув до села
в 1908 р і на початку його наставництва шкільна справа дещо занепала. Проте, якраз
в цей час школу Горошкова стали фінансувати з держбюджету, який щороку надавав школі
чималу суму в 390 крб. Відповідно, школа швидко відновила свої кращі традиції— навіть
у воєнному 1915р. в ній навчалося 80хлопчиків та 20дівчаток. Саме в такому
вигляді школа зустріла прихід радянської влади.