Єдиним навчальним закладом с. Клюків у доіндустріальну епоху була церковнопарафіяльна школа. Вона з'явилася в селі у 1861 р. стараннями настоятеля місцевого Свято-Михайлівського храму священика о. Іоанна Васильовича Крушинського. Відомо, що фундатор церковнопарафіяльної освіти в даному селі був родом з Волині і служив у місцевому храмі Архістратига Михаїла з 1852 по 1887 роки — тобто, понад третину століття. За його наставництва в парафії с. Клюків сталося чимало змін — зокрема, саме під його керівництвом в 1860 р. місцеві миряни спорудили в селі нову церкву, а вже наступного року при ній з'явилася і церковнопарафіяльна школа. її початкове становлення, як і кожна нова справа, супроводжувалося чималими проблемами. Школа десятиліттями не мала свого приміщення і учні навчалися "в одном зданий с дьячком". (Гостинним господарем вияивися місцевий дяк Феодосій Тесельський). Відповідно, школа не могла похвалитися великою кількістю учнів — наприклад, на третій рік її існування в ній навчалося лише 6 хлопчиків. У подальшому клюківські прихожани постановили на громадських зборах щороку надавати школі певні асигнування. В перші десятиліття функціонування навчального закладу це були символічні суми в 10-25 крб. на рік. (В цей час селяни сплачували викупні платежі і не мали можливості належним чином утримувати школу).

Відповідно, школа внаслідок нестабільності фінансування мала й непостійну кількість учнів — остання то зростала, то зменшувалася. Наприклад, 1864 р. в школі навчалося 18 першокласників та 5 першокласниць, а в 1880 р. їх було відповідно 10 та 6. Зі школярів складався і церковний хор. "Мальчики поют в церкви довольно изрядно"— переконують клірові відомості. Втім, починаючи з середини 80-х років, коли селяни розрахувалися з поміщиками за свою волю, криза минула і школа стала стабільно наповнюватися школярами— станом на 1900 р. в школі налічувалося 44 першокласники та 2 першокласниці.

Наставник школи — о. Іоанн Крушинський за плідну пастирську та педагогічну діяльність мав ряд нагород— набедреник, скуфію та камілавку від імені київських митрополитів різного часу. З 1887 р. школою с. Клюків став завідувати інший наставник — священик о. Миколай Васильович Кудрицький. Саме за його наставництва в селі відбувся розквіт парафіяльного шкільництва. Пастир широко використовував послуги світських вчителів, котрі мали відповідну освіту. Серед них відомий, наприклад, Яків Сергійович Сушковий. Миряни все збільшували грошове утримання школи і в ній зростала кількість учнів. Станом на 1910 р. тут навчалося вже 70 першокласників та 15 першокласниць. Наставник школи в 1895 р. був нагороджений набедреником.

У 1903 р. до Клюків прибув останній дореволюційний наставник місцевої парафії та школи священик о. Порфирій Федорович Левитський. Він мав чималий досвід педагогічної діяльності, оскільки до прийняття духовного сану кілька років працював вчителем. Цей досвід збагачувався і особистими навичками у вихованні та навчанні підростаючого покоління — пастир і педагог був батьком 5 дітей. Власне, вчительську працю о. Порфирія Левитського неодноразово помічало як церковне начальство, так і державне керівництво. Ще в 1901 р. о. Порфирій отримав архієрейську подяку "за труды по шкопьной деятельности". А в подальшому священика нагородив і сам російський монарх. "В 1895 г. согласно Высочайшему соизволению Государя Императора Николая Александровича награжден серебряной медалью "За спасенне погибающих" — стверджують клірові відомості клюківської парафії. Прибувши до Клюків, священик не полишав освітньої діяльності. Хоча школа була виключно на утриманні громади, навіть станом на воєнний 1915 р. в ній навчалося 77 першокласників та 28 першокласниць. Подальший розвиток школи був унеможливлений проголошенням радянської влади.