За розповідями старих людей до нас дійшли відомості про назву села
Михайлівка. Перша з них про те, що назва села виникла тому, що за річкою Фосою,
яка протікала біля села жили три Михайли. В їх сім'ях, навіть в один день,
народились хлопчики. Продовжувачів роду також нарекли Михайлами, так велів
священик, бо народились не в іншу пору.
Пізніша легенда пов'язана з хорунжим Михайлом Калитинським, який володів
селом.
До
найдавніших пам'яток села, які збереглися до настояного часу відносять 34
могили, що розкидані по полях і замок на межі з полями села Шуляки. Це
неподалік того місця, де р. Постава впадає в Гірський Тікич. Замок складається
з двох могил, з'єднаних між собою валом, довжиною у декілька сажнів.
На
території сільської ради знаходиться орнітологічний заказник площею 27 га «Млинський став», а
також гідрологічний заказник площею 10,5 га «Бабині Лози», звідки бере витоки річка
Гнилий Тікіч.
Біля
села Стадниця сходяться межі трьох областей: Київської, Черкаської та Вінницької.
Подейкують, що саме тут знаходиться
географічний центр України.
Балагура Олег Вікторович народився 6 жовтня 1961
року в селі Денихівка Тетіївського району Київської області. Кандидат сільськогосподарськихнаук. «Заслужений
працівник сільського господарства України» Депутат Київської обласної
Ради двох скликань.
ВІСТЯКА ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ Народився Василь Миколайович
23 вересня 1950 року в с. Горошків на Тетіївщині в сім'ї хлібороба, які з діда-прадіда
шанували землю, на якій жили. Любов до рідного краю, до землі прищепили й
Василеві (та ще трьом його братам та сестрі).
Горошків заснований в першій половині
18 століття, а належало село графині Регульській
у власності якої було 1230 десятин землі. Походження назви "Горошків" пов’язане з формою
самого села. Село розташоване на горбистій
місцевості, округле за формою і нагадує горошину, хоча старожили вважали, що
село було засноване землевласником на прізвище Горох, звідси й назва. Перша згадка про село зустрічається в
"Сказаниях о населённих местностях Киевской губернии". Л.Похилевича
за 1864 рік, виданих Києво-Печерською лаврою, де сказано: «… село Горошков ...
У 1932 році весь хліб "під мітелку" було
вивезено, а по селу у людей приховані залишки забирала
бригада сільських активістів. В кінці І932 року в Голодьках і Ситківцях
помирали безневинні діти, чесні самовіддані трудівники. Всього загинуло у часи
голодомору понад 1000 чоловік. Це була справжня трагедія для односельчан.
Якщо в І930 році до першого класу в Ситківцях було прийнято 53 учні, то у
четвертому класі в І933 році залишилось лише 26 учнів, решта
померли.
Село Хмелівка знаходиться на
південному заході Київської області. Межує із селом Лукашівка та селом
Тарасівка Монастерищенського району
Черкаської області. Збереглися старі назви частин
(кутків) села: Василівна, Свиняча, Рваний кашкет. Старі жителі села пам'ятають
місце колишнього двору пані О.В. Ячевської.
Там і досі виорюється цегла.
