Яків Стефан
Іскра-Острянин (Остряниця) був старшим сином військового товариша Стефана Іскри
з м. Остра.
Острянин, як і усі шляхтичі
роду Іскри, користувався старовинним гербом "Тонач", що потрапив до
Польщі за часів короля Людвика і вперше згадується у документах 1413р. В
червоному полі чорне крило яструба із золотого лапою. У клейноді - три
страусиних пір'їни.
КОНОНОВИЧ САВА (1637р.) Родина
Кононовичів належала до старовинного польського гербу "Радван". Цей
герб мав на червоному полі золоту хоругву з трьома полями й френдзелями
знизу з золотим кавалерським хрестом над нею. У клейноді було три
страусиних пір'їни. З кінця XVІ ст. родина Кононовичів отримала за
якісь заслуги власний герб "Кононович", що був відміною "Радвана". Цей
герб мав в червоному полі щита срібну хоругву з кавалерським хрестом,
що вінчав її, але хоругва мала два кінця (поля) замість трьох у
"Радвані" (тобто утворювала фігуру на зразок літери П), а під хоругвою
було розміщено срібну 6-променеву зірку. У клейноді три павині пір'їни.
СУЛИМА ІВАН (1628-1629рр.) Іван Михайлович Сулима народився на Чернігівщині у другій половині XVІ ст. у родині дрібного шляхтича. Рід
Сулими користувався осібним гербом "Сулима". Щит перетятий золотим і
червоним. У верхньому полі - половина чорного орла з розгорнутими
крилами. У нижньому полі - срібні жорна, два над одним. У клейноді, як
і на щиті, чорний орел. Намет срібний, підбитий червоним.
АНДРІЙОВИЧ КАЛЕНИК (1624-1625рр.) Андрійович
користувався польським гербом "Рубієш". В червоному полі три срібні
пояси (балки), з яких кожний нижчий - коротший від попереднього, а над
верхнім поясом - подвійне срібне вістря стріли. У клейноді три
страусиних пір'їни.
МИХАЙЛО ДОРОШЕНКО (1625-1628рр.) Довгий
час про нобілітацію Михайла Дорошенка не було відомо. Але у середині
XVІІІ ст. його нащадки знайшли свідчення про те, що він таки був
нобілітований і мав власний герб. Цей герб - чотиричасний щит. У
першому лазуровому полі золотий кавалерський хрест, супроводжуваний
зверху золотим півмісяцем рогами додолу та знизу двома золотими
6-променевими зірками. У другому червоному полі спис та стріла,
перехрещені у андріївськнй хрест. У третьому червоному полі - лук,
натягнутий стрілою у перев'язь наліво. У четвертому лазуровому полі -
срібна річка, супроводжувана зверху двома золотими 6-променевими
зірками. У клейноді - озброєна мечем рука. Намет праворуч - синій, а
ліворуч - червоний, підбитий золотом.
САГАЙДАЧНИЙ ПЕТРО (1610-1622р.) Петро
Кононович (Конашевич) Сагайдачний народився в останній третині XVІ ст.
у с.Кульчиць, біля Самбора на Галичині, у шляхетній родині. Отримав
освіту у першій в Україні вищій Острозькій греко-слов'янській школі.
Під його проводом козаки спустошили у 1607р. Очаків та Перекоп. У
1613р. Сагайдачний двічі виходив з козаками у Чорне море і захопив
декілька міст у районі Херсонеса Таврійського, а також розгромив
турецький флот, що вислав проти нього султан Ахмет ІІ. Наступногор. він
на вісімдесяти чайках вийшов у Чорне море, досяг Стамбула та спустошив
околиці турецької столиці. На зворотному шляху запорожці у гирлі Дунаю
перемогли турецький флот: усі кораблі турків було знищено. У 1616р.
Сагайдачний захопив та спалив місто Кафу (Феодосію) і визволив усіх
невільників-християн.
У 1618р. гетьман з 20-тисячною козацькою армією рушив у Московію.
Козаки розбили військо князів Пожарського та Волконського. Перемогу над
турками під Хотином також було здобуто саме завдяки Сагайдачному. Сагайдачні
були нобілітовані у XVІ ст. та використовували старовинний польський
герб "Побуг", що вперше згадується у документах кінця XІІ ст. В
лазуровому полі срібна підкову кінцями додолу, на якій встановлено
золотий кавалерський хрест. Синій намет підбитий сріблом. У клейноді
над шляхетською короною - верхня половина гончака, повернутого вправо.
На шиї в собаки зображено нашийник з ремінцем. Родина Сагайдачних
користувалася відміною "Побуга", яка мала червоний колір щита, пряме (у
фас) розташування шолома та трохи змінені форми декору.
Рід Котків
(Кошчичей) згадується вперше у 1500р. Самійло Кошка неодноразово брав участь у
морських походах запорозьких козаків проти Осяйної Порти й відзначився своєю
відвагою та кмітливістю.
Кошки
користувалися старовинним польським гербом "Доленга", виникнення
якого пов'язане з XІІ ст. Лицар Доленга, що належав до гербу "Побуг",
під час війни з Прусією зненацька атакував невеликий загін прусаків, серед яких
перебував командувач ворожого війська. Це призвело до поразки ворога. Король
Болеслав Кривоустий за цей вчинок звелів дати Долензі осібний герб, що був
відміною герба "Побуг". Герб "Доленга" мав в лазуровому
полі срібну підкову шипами додолу з золотим кавалерським хрестом над підковою
та срібною стрілою у стовп вістрям додолу у середині. У клейноді було крило
грифа, звернуте праворуч і пробито стрілою. Намет синій, підбитий сріблом.
Тихін
Байбуза належав до споляченого татарського роду Грибуновичів з
Байбузова, що використовували герб "Байбуза" у 1590р. за військові
заслуги. В червоному полі золота стріла у стовп вістрям додолу, що
пробивала навиліт голову змії, яка обвилася навколо стріли. Вістря
стріли розташовувалось серед трьох чорних грибів; середній гриб був під
головою змії.
Гнат
Василевич користувався польським гербом "Сирокомля". В червоному полі
дві срібні крокви із зрізаними кінцями, звернутими верхівками додолу та
поєднаними між собою на зразок літери W. Над цією фігурою розташований
золотий кавалерський хрест. У клейноді над шляхетською короною - така ж
фігура з хрестом, як і на щиті. Намет червоний, підбитий сріблом.
КРИШТОФ КРЕМПСЬКИЙ походив з дрібної шляхти, що належала до старовинного
польського герба "Порай". В червоному полі зображена срібна геральдична
троянду. У клейноді - така ж сама троянда. Намет білий, підбитий
червоним.
