Первісне суспільствояке
існувало на Українських землях. Історія людського суспільства бере
свій початок із найдавніших часів — від появи людини на
Землі. Сучасна людина, як свідчить археологія, народилася в
Африці близько 2,5—2 млн. років тому. На території України людина з'явилася
близько мільйона років тому. Переселенців, які прямували сюди через західні
райони Малої Азії та Балкани, приваблювали сприятливі місцеві природні умови.
Хоча залишків кісток цієї людини (пітекантропа) в Україні не знайдено, але саме
пітекантропи були найдавнішими людьми на території нашої держави, оскільки до цього часу, близько 1 млн. років
тому, належить знайдена стоянка біля
села Королеве Виноградівського району в Закарпатті. Археологи знайшли там
значну кількість кам'яних знарядь праці: рубила, ножі, скребла тощо. Взагалі
знахідки поблизу села Королеве — найдавніші свідчення про життя і побут
прадавньої людини не лише в Україні, айв усій Східній Європі. Давню історію людства вченими умовно поділено на періоди
залежно від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці: І —
кам'яний (який в свою чергу поділяється на палеоліт, мезоліт, неоліт); II—
мідно-кам'яний (енеоліт); III— бронзовий; IV— залізний віки. Кожен із цих періодів відповідає певним змінам у господарстві,
суспільному устрої.
продолжая выполнение приказа ЮЗФ о выходе на основной рубеж обороны
Тетиев, Животовка, с утра 25.7 переходит в наступление ударной группой
с задачей к исходу 25.7 овладеть рубежом Буденивка, Дубривка, м.
Тетиев.
З
роками журчання невеликого потоку Роськи перетворилося у повноводну
річку, лагідний прибій якої продовжує сприяти спілкуванню з природою та
ніби нагадує нам про втрачені цінності досконалого знання властивостей
природи нашими предками.
Кармическая
историография говорит нам, что карма (Судьба) человека, семьи, рода,
племени, города (селения) или народа находится в его руках и зависит от
его поступков, дел и действий. Карма-Судьба может верстаться Моментами
Силы, когда люди творят Добро и тем самым отрабатывают (улучшают) свою
Судьбу-Карму, или моментами Слабости, когда люди совершают
преступления, творят зло и тем самым нарабатывают (ухудшают) свою
Карму-Судьбу… Так в чем же Карма, Кара и Дар Божий для города Тетиева???
Перші
поселення людей на території сучасного Тетіїва виникли в давні часи.
Історики вважають, що за часів Київської Русі тут було місто Тимошня,
яке знаходилося на лівому березі річки Роська біля південного водопаду
Скала. Це видно по рештках стародавнього городища та валу, яким воно
було обнесене. Сліди цього круглого валу збереглися до наших днів на
Слободі (передмістя Тетіїва).
Тетіївщина
– мальовнича, з прадавньою історією земля, справжня перлина Київщини. З
наукових та історично-дослідницьких джерел Тетіїв відомий з 1185 року,
бо до того поселення називалося Тимошнею. Але коли князь половецький
Тугорхан віддав свою доньку заміж за великого Київського князя
Святополка (ХІ-ХІІ століття) і потомки Тугорхана одержали у спадщину
землі Тимошні, то в честь імені половецького князя Тетія, містечко
стали називати Тетієвом. Щоправда, перші спогади про Тетіїв у письмових
джерелах датовані 1514 роком. Однак археологи додали йому ще кілька
тисяч (!) років – на Тетіївщині в розорених курганах викопали речі
періоду бронзи, а він почався 2 тисячі років до н.е.
В південно-західній частині Київщини, де зовсім поряд Черкащина і Вінниччина, серед широких ланів на крутосхилі розляглися мальовничі Пятигори, село з прадавньою історією та традиціями. Під назвою П'ятигори, село уперше згадується в документах за 1596р. Історична назва - Триножин. Окрасою села є Свято-Успенська церква 1798 р., місцевий парк - пам'ятка садово-аркового мистецтва XIX століття.
Єдиної
думки про виникнення Денихівки немає. Але за переказами село виникло на
початку ХVІІ
століття як поселення козаків. Вони поселились на горбі між двома струмками, що
був оточений дрімучими лісами. Горб, вільний від лісу, назвали Лиса гора. І до
цього часу дану місцевість називають Лисою горою. Не випадково саме від назви
цього горба пішли прізвища перших поселенців – Лисяний.Новостворене
поселення назвали Нестерівкою. Щодо цієї назви існують різні версії. За однією
з них село так стали називати по імені першого поселенця Нестора, за іншою- по прізвищу управителя Нестерова.В
середині ХVІІ століття власник
сусіднього села Стадниці переселив у Нестерівку частину своїх селян. З цього
часу його стали називати Баринова слобода, а згодом - Денгофівкою.
Тетїів XIXст. був досить значним містечком, проте державної школи
в ньому не існувало — функціонувало лише два церковнопарафіяльні навчальні заклади
при обох храмах населеного пункту.Для
розвитку церковно-парафіяльного життя взагалі і для опіки школою зокрема
мешканці Слободи у 1866 р. організували особливе попечительство. Про це було
складено окремий акт наступного змісту:
У Бурківцях досліджуваного
періоду функціонувала лише церковнопарафіяльна школа, заснована 1 квітня 1860 р.
настоятелем місцевої церкви Різдва Іоанна Предтечі священиком о. Андрієм Шемеранським. Засновник школи належав
до однієї з династичних священицьких родин Київщини і завідував місцевою
школою понад два десятиліття.
Перші
поселення людей на території сучасного Тетіїва виникли в давні часи.
Історики вважають, що за часів Київської Русі тут було місто Тимошня,
яке знаходилося на лівому березі річки Роська біля південного водопаду
Скала. Це видно по рештках стародавнього городища та валу, яким воно
було обнесене. Сліди цього круглого валу збереглися до наших днів на
Слободі (передмістя Тетіїва).
Тетіївщина
– мальовнича, з прадавньою історією земля, справжня перлина Київщини. З
наукових та історично-дослідницьких джерел Тетіїв відомий з 1185 року,
бо до того поселення називалося Тимошнею. Але коли князь половецький
Тугорхан віддав свою доньку заміж за великого Київського князя
Святополка (ХІ-ХІІ століття) і потомки Тугорхана одержали у спадщину
землі Тимошні, то в честь імені половецького князя Тетія, містечко
стали називати Тетієвом. Щоправда, перші спогади про Тетіїв у письмових
джерелах датовані 1514 роком. Однак археологи додали йому ще кілька
тисяч (!) років – на Тетіївщині в розорених курганах викопали речі
періоду бронзи, а він почався 2 тисячі років до н.е.
В південно-західній частині Київщини, де зовсім поряд Черкащина і Вінниччина, серед широких ланів на крутосхилі 
