Кіммерійці були численним і сильним
народом, до складу якого входило кілька племен. Кіммерійці раніше за інші
народи (племена), які жили на території сучасної України, оволоділи технікою
виготовлення заліза й сталі. У кіммерійців існували патріархальні роди та
сім'ї, вони об'єднувалися у племена, які в свою чергу складалися в племенні
союзи з вождями-царями на чолі.
Прадавнє
населення на території України почало використовувати залізо. Воно було доступнішим за бронзу, його легше добувати
й обробляти. Залізні вироби міцніші за вироби з міді та бронзи. Застосування
заліза спричинило прогрес у всіх сферах виробництва, зумовило появу
ремісників-ковалів. У період раннього залізного віку кольорові метали та камінь поступаються місцем залізу. З раннього залізного віку територія сучасної України
перебувала під значним впливом племен, які приходили переважно зі сходу.
Держави Кіммерія, Таврика,
Скіфія, Сарматія, грецькі міста-держави, Боспорське царство, а також Гетика
були першими державними утвореннями на території сучасної України. Хоча ці
держави не були українськими, але значною
мірою вони вплинули на процеси зародження, формування і розвитку слов'янства,
майбутньої української держави Київської Русі, на матеріальну та духовну
культуру українців.
Дістав назву від нового матеріалу
— бронзи, з якої почали виробляти знаряддя праці, зброю. Бронзові знаряддя
праці швидко стали витісняти мідні, оскільки їхня поверхня була твердіша, а
температура плавлення нижча, ніж міді. Але, разом з тим, використовувалися
знаряддя праці з кременю, оскільки були дешевшими і простішими. З використанням знарядь праці з
бронзи набуло поширення землеробство. Ремесло відокремлюється від
землеробства. Зростає кількість видів культурних рослин. Розвиваються садівництво
та городництво. У степових регіонах виник колісний транспорт (вози), що дало
змогу швидко пересуватися. Подальшого розвитку набули
ремесла — гончарне, каменярське, бронзоплавильне. У бронзовому віці йшов
процес розкладу родового ладу. Внаслідок вдосконалення знарядь праці та
способів господарювання зростає продуктивність праці. Це призвело до появи
надлишків продуктів, які зосереджувалися в окремих груп населення. Як результат
цього поглибилася майнова нерівність. Матеріальні багатства стають власністю
окремих сімей. У бронзовому віці на території
сучасної України відбувайся процес утворення великих груп людей, які
розмовляли зрозумілою їм мовою, стародавніх етнічних масивів. Археологи,
лінгвісти вважають, що племена, які жили на Волині, і Правобережжі, Середньому
Подніпров'ї — Тшинецько-Комарівської, білогрудівської, чорноліської культур,
належать до праслов'янської етнічної спільноти. На Дністрі й у степовому Правобережжі
мешкали фракійські племена — культур станівської та ноа. Племена мар'янівської
та бондарихінської культур відносять до фіно-угорської мовної групи. Племена, які
мешкали в степовому регіоні культури багатоваликової кераміки, зрубна,
білозерська були іраномовними. Носії культур шнурової кераміки в етнічному
плані належали до індоєвропейської групи. Бронзовий вік на території
України був фактично завершальною стадією первісного ладу.
У 1896 році археолог В. Хвойка відкрив та дослідив пам'ятки цієї
культури біля села Трипілля на Київщині. Трипільська
культура, — одна з найдавніших археологічних культур епохи енеоліту, племен землеробів та скотарів,
які займали територію від Дніпра до Дністра та від Карпат до Північного
Причорномор’я. Ця культура утворилася на основі поєднання місцевого етносу з народом Південно-Східної
Європи, Близького Сходу, що прийшов сюди. Головне заняття землеробство.
Землю обробляли мотиками, плугами з рогів
оленя. Пізніше почали застосовувати дерев'яне рало з тягловою силою
волів. Основні культури — пшениця, ячмінь, бобові. Врожаї збирали серпами з вкладишами із кременю, міді. Зерно
розтирали в зернотерках. Було розвинене тваринництво, розводили волів,
кіз, свиней тощо. Велику роль відігравало полювання, рибальство, збиральництво,
садівництво (в деяких районах).
Високого рівня у трипільців досягло гончарство, іноді цю культуру називають культурою мальованої кераміки.
Трипільці одними з перших в Україні почали виготовляти мідні вироби. Але більшість виробів були з кременю. Було
винайдено ручний дриль для свердління, освоєно ткацтво. Трипільські селища розташовувалися
на високих місцях поблизу води, мали чітке планування. Деякі трипільські
селища налічували близько 25 тис. мешканців. Найвідоміші трипільські поселення:
Майданецьке, Тальянки, Доброводи, Сушківці. Основною ланкою суспільства була сім'я, кілька сімей об'єднувалися в
рід, кілька родів становили плем'я, на чолі якого стояв старійшина.
Причини загибелі культури до кінця не з'ясовані. Існує декілька
гіпотез: погіршення кліматичних умов, примітивні знаряддя праці призводили до низьких врожаїв, напади кочових племен.
Трипільська культура мала виняткове значення у формуванні багатьох етнічних
рис українського народу.
Якісно новим періодом розвитку первісного суспіль¬ства став мідно-кам'яний вік
(енеоліт), який у межах України датується IV—III тис. до н. е. У цей час
з'являються перші металеві вироби — мідні та золоті. Основним заняттям
населення стають землеробство і скотарство. Зароджується орне землеробство з
використанням тяглової сили бика. Було винайдено колесо, а відтак з'являється
колісний транспорт.
У
неолітичну епоху в Україні мешкали племена, які за характером
культурно-господарської діяльності умовно можна поділити на дві зони: південно-західну (землеробно-скотарську) та
північно-східну (мисливсько-рибальську). У
період неоліту удосконалюється техніка обробки каменю, з'являються такі
прийоми, як розпилювання, шліфування, свердління.
На території нашої держави виявлено понад 400
мезолітичних стоянок. Найвідоміші з них:
Фатьма-Коба, Мурза-Коба, Мирне, Білолісся, Бородянка,
Гребеники.
Первісні люди жили
великими гуртами (стадами), освоювали кам'яні або земляні печери. Вогонь не
добували, а підтримували. Основними знаряддями праці були: палиця-копачка, кий,
ручне рубило. Пізніше з'явилися скребла, чопери, чопінги — знаряддя ударної та
ударно-різальної дії. Прадавні люди використовували для створення виробів
кремінь, яшму, кварцит, обсидіан та інші гірські породи. Найвідоміші стоянки
епохи раннього палеоліту: біля села Королеве, Лука-Врублевецька, Житомирська.
На сьогодні знайдено близько 30 найдавніших стоянок.
Первісна доба була найтривалішою
в історії людства. Це період відокремле
